Впливу глобалізації й лібералізації світового ринку на умови діяльності цивільної авіації. Ефективність використання нових форм партнерства і співпраці авіаційних суб’єктів. Проблем розвитку, регулювання державно-приватних відносин авіаційного транспорту.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукШаповал Наталія Семенівна Національний авіаційний університет, професор кафедри дистанційного навчання ІЗДН Рибалкін Володимир Олександрович, Національний авіаційний університет, професор кафедри економічної теорії, кандидат економічних наук Тофанчук Анатолій Тимофійович начальник відділу державної власності та структурних перетворень Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та звязку України, Захист відбудеться “03” липня 2009 р. о “16” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м.Основні події й тенденції в області регулювання й розвитку вітчизняної галузі цивільної авіації (ЦА) виникають у звязку з вільним доступом до ринку перевезень західних провідних перевізників, яких приваблює вигідне географічне положення України. Тому організаційно-економічний розвиток державно-приватної взаємодії авіаційних субєктів є першочерговим завданням, рішення якого передбачає здійснення реструктуризації підприємств з метою їх розукрупнення чи злиття та поглинання в ринковому бізнесі, та розробку сучасних форм і методів взаємодії між конкретними субєктами господарювання. В останні роки теоретичним питанням економічного змісту ДПП як механізму залучення інвестицій та визначення сучасних форм партнерської взаємодії приділено досить багато уваги таких науковців, як Г.А.Аванесова, О.Н Астафьєва, В.Я Афанасьєв, І.К.Бистряков, В.Ф.Уколов; зарубіжному досвіду співпраці держави і бізнесу С.Брю, Р.Даниель, М.Кастельс, К.Макконелл, А.Г.Мовсесян, М.Ратнер, О.Ульямсон, Р.Д.Уоллес, Дж.Сорос; питанням удосконалення процесів ДПП - О.А.Бабецька-Кухарчук, В.Г.Варнавський, М.Морель, А.А.Яковлєв, С.Лозинський, А.Праздничних; взаємодії і концесійним відносинам субєктів господарювання на ринку авіаперевезень - Ю.Кулаєв, О.Косарев, В.Кулик, Н.Шаповал, О.Ільєнко. Така ситуація обумовлює актуальність дисертаційного дослідження форм і методів взаємодії держави з авіаперевізниками, аеропортами та процесами міжнародного регулювання з боку Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) й Міжнародної організації повітряного транспорту (ІАТА). Обєкт дослідження - процеси і форми ДПП підприємств інфраструктури авіаційного транспорту - авіакомпаній, аеропортів, органів національного й міжнародного регулювання і субєктів, що виконують допоміжні функції та надають неавіаційні послуги.У першому розділі „Теоретичні основи взаємодії субєктів господарювання у сфері авіаційних перевезень” було досліджено основні теоретичні поняття процесу взаємодії, які можуть проявлятися в різних, повязаних між собою світоглядних формах, діях, законах і принципах взаємовпливу, взаємозалежності, взаємозвязку, співпраці, співробітництва і партнерства. В дослідженні було запропоноване авторське розуміння економічної сутності ДПП як інтелектуального та організаційного альянсу між державою та бізнесом з метою реалізації національних та міжнародних суспільно-значущих проектів розвитку стратегічно важливих галузей та сфер діяльності. В той же час спеціалізовані послуги, які аеропорти надають авіакомпаніям та авіапасажирам безпосередньо по ходу основного виробничого ланцюга операцій авіатранспортного процесу, будуються не на принципах комерціалізації, а на умовах життєвої необхідності функціонування авіаперевезень та забезпечення їх безумовної безпеки. Нові види і форми взаємодії виникають в умовах «відкритого неба», поширення low cost перевезень, запровадження мультимодальних комплексних перевезень «від дверей до дверей», формування аеропортів-хабів, взаємодіючих з «фідерними» авіакомпаніями, що підвозять авіапасажирів з периферійних регіонів. Аналіз діючої економічної політики взаємовідносин субєктів авіатранспортної діяльності свідчить, що її основою є узгодження інтересів держави, авіаперевізників, аеропортів і авіаційної клієнтури у вигляді взаєморозрахунків, платежів, зборів і тарифів на послуги основного обслуговування авіатранспортного процесу з державним контролем тарифів та доходів від додаткового неавіаційного сервісу, здійснюваного на комерційній основі.В дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення економічної сутності і організаційних форм взаємодії субєктів господарювання розроблено і запропоновано нове рішення науково-практичного завдання запровадження альтернативних варіантів ДПП концесійних відносин аеропортів, авіакомпаній та інших учасників авіатранспортної діяльності, що має істотне значення для їх сталого розвитку. Дослідження підтвердили розвиток нових тенденцій на ринку авіаційних перевезень - глобалізації та інтеграції, які досить небезпечні для України через невідповідність конкурентоспроможності українських авіаперевізників умовам лібералізації політики «відкритого неба».