Функціонування державного сектору в ринковій системі. Особливості трансформаційного процесу та діючої системи управління його об’єктами. Показники динамічного нормативу для державних унітарних підприємств. Аналіз фінансування розвитку виробництва.
Аннотация к работе
Управління державним сектором національного господарства в ринковій системі УкраїниУ дисертації знайшли наукове обґрунтування теоретичні положення та практичні рекомендації щодо вдосконалення управління державним сектором у процесі розвитку ринкової системи в Україні. Визначено особливості розвитку системи управління, розроблено комплекс заходів щодо вдосконалення механізму управління державним сектором на основі організаційної та правової форми. Поглиблено теорію оцінювання ефективності управління державним сектором шляхом визначення підходів та розроблення системи показників для здійснення комплексної діагностики. У процесі дослідження визначено частку державного сектору, яка сприяє розвитку національного господарства, обґрунтовано стратегії управління та перспективні напрями його розвитку. Проанализировано трансформацию государственного сектора национального хозяйства Украины, выявлены особенности ее проведения в национальной экономике.Розвиток ринкових відносин в Україні на основі реформування відносин власності привів до трансформації державного сектору національного господарства, організації нових принципів та механізмів його управління і функціонування. Проте слід зауважити, що в сучасному швидкозмінному світі питання щодо ролі державного сектору як структурного елемента національного господарства, оптимізації його масштабів у різних економічних системах стоять гостро і потребують подальших теоретичних та прикладних розроблень, насамперед тих, що стосуються стратегії розвитку державного сектору національного господарства. Водночас існуюча ситуація в Україні потребує подальшого поглибленого розроблення та вдосконалення механізму управління державним сектором національного господарства, розмежування функцій субєктів управління з урахуванням специфіки діяльності відповідних обєктів. Практика реформування вітчизняної економіки вимагає наукового обґрунтування трансформаційних процесів, дослідження і систематизації теоретико-практичних аспектів управління державним сектором національного господарства, що й обумовило вибір теми, визначення мети, завдань та змісту дисертаційної роботи. Для дослідження і систематизації теоретичних положень з управління державним сектором використовувалися методи аналізу і синтезу; для проведення аналізу трансформації державного сектору національного господарства - методи економіко-статистичного і порівняльного аналізу; для удосконалення методичних підходів до оцінювання ефективності управління державним сектором національного господарства - методи логічного аналізу і системного підходу, економіко-математичного моделювання, групування, методи рангової статистики; для оцінювання ефективності функціональних управлінських рішень на підприємствах державного сектору - методи економіко-фінансового аналізу.У розділі 1 «Теоретичні засади управління державним сектором у ринковій системи» розглянуто питання функціонування державного сектору в ринковій системі, особливості трансформаційного процесу та діючої системи управління його обєктами. Спостерігаючи за інституційним середовищем та соціальним кліматом на самих підприємствах державного сектору і взаємозвязком між ними, оцінюючи норми, правила та традиції, які сформувались при цьому, суспільство визначає основні напрями інституційної динаміки, що поширює держава. У ході дослідження теоретичних засад управління державним сектором зясовано, що управління цим сектором здійснюється через організацію і функціонування субєкта управління, формування взаємозвязків між субєктами та обєктами управління. Становлення системи управління державним сектором національного господарства має здійснюватись виходячи із принципів, які сформувались під впливом ендогенних чинників розвитку системи управління (децентралізованість управління, поєднання господарських функцій із впровадженням відповідної політики, відсутність системного законодавчого забезпечення, культури та традицій управління якісно новим інституційним утворенням) та екзогенних, які формуються на рівні взаємодії з іншими секторами, глобалізаційних процесів і трансформації економіки. Рекомендується їх упровадження на основі таких вихідних положень: цілісності системи управління державним сектором, відповідності структури функціям у суспільній та комерційні сферах, поточного та перспективного планування розвитку, ефективного кадрового забезпечення, створення кодифікованої системи національного законодавства управління обєктами державного сектору та норм взаємної відповідальності субєктів управління і господарювання, інституційної обмеженості.У контексті трансформаційних змін у ринковій системі пріоритетним стає управління державним сектором, спрямоване на підтримання ініціатив впровадження інституційних змін та соціального клімату на основі власних ресурсів та приватного сектору, оскільки саме державний сектор є індикатором ефективної взаємодії субєктів суспільних відносин під впливом держави та формує суспільну думку щодо інституційної динаміки.