Кредит - одна з найважливіших ланок сучасної ринкової економіки. Принципи і цілі організації управління активами і пасивами банку. Аналіз фінансово-економічної діяльності комерційного банку. Вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника.
Аннотация к работе
1. Теоретичні основи управління активними і пасивними операціями банку 1.1 Аналіз тенденцій і проблем управління банком В процесі ринкових перетворень в банківському секторі економіки особлива увага приділена оздоровленню і зміцненню банківської системи, посиленню її надійності, підвищенню рівня капіталізації банків. Кредит - одна з найважливіших ланок ринкової економіки і це підтверджується: по-перше, тим, що за допомогою кредиту банки збирають тимчасово вільні грошові капітали і доходи населення і перетворюють їх з непрацюючого у функціонуючий капітал. Позичальники дістають доступ до значних грошових капіталів на достатньо тривалі терміни з метою реалізації своїх комерційних науково-виробничих і будівельних проектів. Банки також одержують прибуток від цих операцій, оскільки вони стягують по позиках вищі відсотки в порівнянні з тими, які виплачують по внесках. По-четверте, банки організовують розрахунки в країні, замінюють металеві гроші кредитними, готівкові розрахунки - безготівковими, прискорюють оборотність капіталу, забезпечують величезну економію засобів і часу для суспільства і завдяки цьому підвищують ефективність економіки. Вона покликана вирішувати ті завдання, які мають першорядне значення для розвитку економіки, а саме: - забезпечення стабільності національної грошової одиниці і стабільності цін; - забезпечення стабільних темпів економічного зростання; - забезпечення зайнятості; - рівновага платіжного балансу; - економічна рівновага. Навряд чи навіть потрібно дискутувати із цього приводу, оскільки всі фахівці одностайні в думці про те, що основними передумовами збільшення банківського кредитування економіки є: наявність в комерційних банках достатніх кредитних ресурсів, реальний попит банківського кредиту з боку державних субєктів; існування організаційно-правового механізму захисту інтересів банків-кредиторів; забезпечення прибутку по кредитних операціях банків на достатньому рівні для підтримки їх фінансової незалежності. Формування ресурсної бази комерційного банку безпосередньо залежить від масштабів грошового ринку, зокрема від збільшення обємів пропозицій грошової маси, обємів залучення фінансів на цей ринок державою, яка є для банків достатньо могутнім конкурентом [7]. Другою передумовою збільшення банківського фінансування є збільшення реального попиту на кредити з боку господарських субєктів, які не тільки хочуть їх одержати, але і своєчасно повернути, включаючи виплати по відсотках. Навіть якщо абстрагуватися від достатньо високого рівня кредитних ставок і керуватися тільки вказаними критеріями, то все одно необхідно відзначити, що кількість кредитоспроможних підприємств в Україні невелика, і вона поступово скорочується, а їх збитки неухильно зростають. Одночасно їх пресингує значна група інших чинників, зокрема, високий рівень інфляції і ставки рефінансування НБУ, що обумовлює достатньо високу ставку депозитного відсотку і дорожчання отримання кредитних ресурсів, значні операційні витрати українських банків, які ще знаходяться у стадії становлення в плані формування власної матеріальної бази, впровадження сучасних технологій, створення резервів і т.д. Банківська система нашої країни, яка вибрала шлях демократичного суверенного розвитку, не може існувати автономно і безпосередньо залежати від стану економіки країни, політики Уряду і Національного банку України. Перші зацікавлені в максимізації прибутку на вкладений в банк капітал, який одержують у формі дивідендів, тому вимагають від керівництва банку збільшення частки прибуткових активів і підвищення процентних ставок по депозитах. Проте найбільш ліквідні активи або взагалі не приносять доходи, або приносять незначні. Під управлінням активами розуміються шляхи, методи і порядок розміщення привернутих банком засобів з метою забезпечення рентабельної роботи банку і підтримки його ліквідності. Якість активів визначається їх ліквідністю, обємом ризикових активів, питомою вагою критичних і неповноцінних активів, обємом активів, які приносять дохід. До активів миттєвої ліквідності відносяться: готівка і прирівняні до неї засоби, засоби на рахунках в центральному банку, державні боргові зобовязання, засоби на коррахунках, вкладення в облігації внутрішньої валютної позики, за вирахуванням засобів, які надходять на оплату валютних акцій, і засобів, які надходять на коррахунки банку від реалізації цінних паперів. У основі даного методу лежить ідея обєднання всіх ресурсів. Показники 2005 рік Пит. вага % 2006 рік Пит. вага % Відх Зобовязання 1 Кошти банків: 103387 16,5 215379 21,8 5,3 1.1 У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України 17100 0,03 33500 3,4 3,37 2 Кошти клієнтів 442443 70,6 635594 64,5 -6,2 3 Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком 0 0 4 Боргові цінні папери, емітовані банком 0 6844 0,7 0,7 5 Нараховані витрати до сплати 5673 1,0 7349 0,7 -0,3 6 Відстрочені податкові зобовязання 2062 0,3 9359 0,9 0,6 7 Інші зобовязання 16613 2,7 16877 1,7 -1,0 8 Всього зобовязань 570178 91,0 891402 90,4 -0,6 Власний ка