Основні підходи до вивчення поняття "символ" у лінгвістичній парадигмі. Проблеми моделювання міфопоетичного універсуму етносу і творчої особистості крізь призму універсального символу "світове дерево". Ізоморфні образи у художніх текстах Б. Пастернака.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаРоботу виконано на кафедрі російської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захист відбудеться “30” травня 2006 року о __14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Дисертацію присвячено міфопоетичному дослідженню універсального символу “світове дерево” та особливостей його обєктивації у складі індивідуально-авторської поетичної системи Б. Пастернака. Проведений аналіз дозволив розширити загальноприйнятий перелік ізоморфів світового дерева у пастернаківській художньо-мовній системі і, потенційно, в російській етноміфопоетичній системі, а отже, підтвердити статус образу світового дерева як універсального символу та ідею про його нескінченні втілення. Результати дисертаційної роботи дають можливість стверджувати, що універсальний символ “світове дерево” посідає центральне місце в авторській художньо-мовній системі Б. Пастернака.Міфопоетичні смисли організуються навколо центральної осі - універсального символу “світове дерево”, що має потужний креативний потенціал і структурує весь просторово-часовий континуум і культурно-мовне буття людини й етносу. Актуальність дисертаційної праці зумовлена тим, що вивчення універсального символу “світове дерево” в етнолінгвістичному і міфопоетичному аспектах дозволяє зробити внесок у вирішення таких сучасних лінгвістичних проблем: моделювання міфопоетичного універсуму етносу і творчої особистості; співвідношення сакрального і профанного у складі міфопоетичної картини світу; лінгвоміфопоетичний статус та креативний потенціал універсального символу як основи етнічної й авторської мовно-культурної картини світу; ізоморфізм міфопоетичних образів; вивчення російського етнічного міфу як крос-хронотопічно сталої системи смислів і форм; тексто-та стилетвірний потенціал універсального символу “світове дерево” у звязку з особливостями міфопоетичної картини світу письменника. Міф обєктивує священне культурно-мовне буття соціуму, а світове дерево є центральним образом-символом міфопоетичної свідомості етносу, найяскравішим утіленням ідеї анімізму, родючості, звязку між світами, постійного кругообігу, руйнування і відродження, духовного сходження. Лінгвістичний аспект вивчення міфопоетичної картини світу, зокрема її центрального образу-символу “світове дерево”, який в останні десятиліття набуває все більшого значення, представлений у працях сучасних дослідників В.В. Змоделювати парадигми образів-ізоморфів світового дерева, представлені в художньо-авторській мовній картині світу Б. Пастернака.У першому розділі “Універсальний символ “світове дерево” та його місце в системі міфосимволічних уявлень про світ” зясовано зміст ключового поняття праці - “універсальний символ”, подано наукове обґрунтування теоретичних засад дослідження, а також узагальнено лінгвоміфопоетичні відомості про універсальний символ “світове дерево” у складі поліетнічного міфу східних словян. У другому підрозділі першого розділу “Світове дерево як універсальний символ: семантика і структура” розглядаються центральні міфопоетичні значення досліджуваного символу, який є амбівалентним з переважанням позитивної оцінки. Основні ідеї, що їх втілює “світове дерево”, - це ідеї родючості, анімізму, священного центру та ембріону всесвіту, звязку між світами, постійного кругообігу, руйнування, відродження й оновлення, духовного сходження. Розглянуто вертикальну і горизонтальну структури світового дерева, що повязані відповідно з цариною міфологічного і з ритуалом та його учасниками, подано перелік образів-ізоморфів світового дерева та вегетативних репрезентантів цього символу у народів світу. У третьому підрозділі першого розділу “Особливості реалізації універсального символу “світове дерево” в міфопоетичній картині світу східних словян” проаналізовано специфіку обєктивації центрального міфопоетичного символу у росіян, українців і білорусів.У висновках до дисертаційної роботи узагальнюються та підсумовуються основні результати дослідження, які дають підстави стверджувати: Аналіз універсального символу “світове дерево” свідчить про його центральну позицію в складі східнословянської парадигми етноміфопоетичних смислів і в міфопоетичній картині світу Б. Пастернака. Лінгвосеміотичний підхід до проблеми моделювання міфопоетичного універсуму східнословянського етносу дозволяє виділити ряд моделей образів, ізоморфних світовому дереву, а саме: архітектурну (стовп, сходи, міст); атрибутивну (мітла, віник, нитка); вегетативну (дерево, гілка, сад, виноградник); гідрологічну (ріка, дощ, джерело); зоологічну (лось, олень, лань); культову (хрест, церква, тризуб); орологічну (гора, камінь); просторову (вісь); теїстично-антропну (Христос). Межі між моделями розмиті, оскільки універсальність образу світового дерева передбачає легкість трансформацій, взаємопереходів, систему кореляцій між різними характеристиками його варіантів.