Універсальне і специфічне в просторово-часовій символіці українського та ірландського традиційного мистецтва (порівняльно-семіотичний аналіз) - Автореферат
Виявлення універсальних і специфічних рис у символічному відображенні просторово-часової "картини світу" в українському та ірландському традиційному мистецтві. Оцінка наявності крос-культурних і міжвидових системних зв’язків художньої образності.
Аннотация к работе
Харківська державна академія культури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і мистецтв України. Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор Шейко Василь Миколайович, Харківська державна академія культури, ректор, завідувач кафедри історії і теорії культури Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Шило Олександр Всеволодович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри культурології кандидат мистецтвознавства, доцент Омельченко Ольга Миколаївна, Харківський художньо-промисловий інститут, доцент кафедри інтерєру та обладнання Захист відбудеться “26 ”вересня 2001 р. о “11 ”годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.01 у Харківській державній академії культури за адресою: 61003, м.Тому виникає необхідність подивитися, як той самий символ (точніше, його глибинний “космологічний” інваріант) реалізується в різних видах традиційного мистецтва, яких специфічних образно-варіантних форм цей символ у них набуває. Через тривалу відсутність державності унікальну роль в історії її культури відігравало, як і в Україні, традиційне мистецтво. Тому в українському мистецтвознавстві постає проблема застосування більш широких порівняльних підходів до вивчення української традиційної символіки як системного явища і в контексті світової культури. Мета дослідження - виявити співвідношення універсального й специфічного в символічному відображенні просторово-часової “картини світу” в українському та ірландському традиційному мистецтві. Мета роботи й обраний ракурс дослідження визначають конкретні задачі вивчення просторово-часової символіки традиційного мистецтва України та Ірландії: - класифікувати український та ірландський орнаментальний і епічний матеріал на основі структурно-семантичних інваріантів - умовно-графічних ідей центричності, бінарності, тернарності;Перший розділ “Дослідження символіки українського та ірландського традиційного мистецтва: напрямки й перспективи” містить огляд літератури за темою, обґрунтування вибору напрямків і матеріалу дослідження, а також визначення деяких ключових термінів. Традиційне мистецтво визначається в цій роботі як мистецтво, що будує свої образно-художні форми на основі традиційної народної символіки. Традиція розглядається як творче, варіантне відтворення сукупності певних ідеальних, інваріантних зразків, що містять у собі умови подальшого розвитку (О.С. Символіка українського традиційного мистецтва вивчалася в ХІХ - на поч. Відповідно, знаками в тексті традиційного мистецтва можуть бути графічні мотиви та їх елементи (в орнаментиці), образи й персонажі (в оповідальному мистецтві).Співвідношення універсального і специфічного в символіці українського та ірландського традиційного мистецтва характеризувалося як спосіб системної реалізації моделюючої, інтегруючої та диференціюючої функцій символів. Зясувалося, що моделююча функція символів традиційного мистецтва реалізується у всіх трьох групах умовно-графічних схем, причому ті самі просторово-часові параметри можуть моделюватися засобами різних умовно-геометричних символічних конструкцій. Інваріантні просторово-часові глибинні схеми в традиційній символіці характеризують її універсальний аспект; інтегруюча функція символів реалізується тут у горизонтальних системних звязках - у синхронному плані. Позачасовий, універсальний характер інваріантних схем виявляється і по вертикалі - в діахронічній площині: попри загальну тенденцію затухання архетипних просторово-часових смислів в орнаментиці вони можуть за сприятливих культурно-історичних умов знову “оживати” в традиційних мотивах. При дослідженні специфічного в декоративно-прикладному мистецтві України та Ірландії зясувалося, що диференціююча функція традиційних символів реалізується, насамперед, на структурно-дистрибутивному рівні.