Механізм здійснення уніфікації та гармонізації законодавства щодо право- та дієздатності юридичних осіб. Характеристика юридичних осіб як суб"єктів міжнародних приватноправових відносин. Цивільна правоздатності та дієздатність іноземних юридичних осіб.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукУ звязку із зазначеним питання про правовий статус юридичних осіб набуває в доктрині міжнародного приватного права все більшого значення. Саме тому в умовах інтеграції нашої державі в європейське співтовариство є актуальним питання приведення норм вітчизняного законодавства у відповідність до нових міжнародно-економічних реалій і стандартів, зокрема адаптації законодавства України, яке забезпечує правове регулювання діяльності юридичних осіб, до законодавства країн ЄС. Аналіз правового становища іноземних юридичних осіб в Україні, урахування світового досвіду та судової практики дозволяють визначити два шляхи розвитку національного законодавства: по-перше, надання іноземному капіталу вільного доступу до здійснення господарської діяльності на території нашої держави та, по-друге, введення протекціоністської політики з метою захисту національної економіки. по-третє, відсутністю чіткої правової регламентації становища іноземних юридичних осіб, яка охоплювала б усі відомі випадки застосування колізійних норм до правовідносин з іноземними юридичними особами та країнами, які здійснюють комерційну діяльність. Актуальність зазначеної проблеми підтверджується також значною кількістю вітчизняних та зарубіжних науковців, які торкались в своїх працях проблеми визначення правового статусу юридичних осіб та уніфікації законодавства щодо право-та дієздатності юридичних осіб у міжнародному приватному праві.Розділ 1 «Загальна характеристика юридичних осіб як субєктів міжнародних приватноправових відносин» присвячено визначенню та характеристиці юридичних осіб як субєктів міжнародного приватного права та окресленню загальних проблем участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах та шляхам їх вирішення. При цьому робиться висновок про те, що у сучасних умовах інтернаціоналізації суспільного життя, зростання господарської діяльності юридичних осіб та її поширення поза межами однієї держави, юридична особа стає одним з основних субєктів не тільки внутрішньодержавних економічних відносин, а й міжнародних приватноправових відносин. Незважаючи на таку невизначеність, аналіз положень іноземного законодавства, судової практики та теоретичних досліджень дозволяє виявити наступні загальні ознаки, які досить повно характеризують юридичну особу як субєкта права: (1) незалежність існування юридичної особи від складу її учасників; (2) наявність самостійної волі, яка не збігається з волею її окремих учасників; (3) наявність майна, відокремленого від майна учасників юридичної особи; (4) самостійна відповідальність юридичної особи за своїми зобовязаннями в межах належного їй майна; (5) можливість від свого імені укладати угоди в межах, дозволених законом; (6) право бути позивачем та відповідачем в юрисдикційних органах. Різноманітність організаційно-правових форм юридичних осіб є підставою для все більшого поширення процесу уніфікації правових норм, що регулюють правовий статус юридичних осіб. Поняття «особистий закон» та «національність» юридичної особи є взаємоповязаними - особистим законом юридичної особи є закон тієї держави, до якої належить юридична особа, тобто національність якої ця юридична особа має.Вивчення сутності і значення юридичної особи як субєкта міжнародних приватноправових відносин дозволяє стверджувати, що юридичними особами, які діють за межами країни, є як юридичні особи, що займаються комерційною діяльністю (підприємства, організації та обєднання всіх видів), так і юридичні особи, основною метою яких є здійснення некомерційної діяльності (наприклад, релігійні організації). Ідентифікація юридичної особи як іноземного або національного субєкта права є підставою встановлення певного правового режиму діяльності цього субєкта в даній країні, меж підпорядкування його діяльності законодавчим і адміністративним актам держави, якій належить ця юридична особа, і держави, в якій вона здійснює свою діяльність. При визначенні правового статусу іноземних юридичних осіб у міжнародному приватному праві вирішальною є та обставина, що на них впливають, принаймні, дві регулюючі системи - система національного права держави, відповідно до права якої така юридична особа створена, та система національного права держави, на території якої вона здійснює чи планує здійснювати діяльність. Проаналізувавши основні питання, повязані з визначенням категорії юридичної особи у міжнародному приватному праві, слід вказати, що сучасна теорія приватного права визнає наявність у юридичних осіб, так само як і у фізичних, своєї правоздатності та дієздатності. Пропонується для визначення права держави, до якої належить юридична особа, використовувати термін «особистий закон», а термін «особистий статут» у значенні документу, на підставі якого юридична особа здійснює свою діяльність, використовувати без слова «особистий».