Аналіз впливу попередників на зміну агрофізичних властивостей ґрунту, запасів доступної вологи, біологічної активності та поживного режиму. Визначення фітосанітарного стану та продуктивності посівів ріпаку ярого, формуванням врожаю в умовах лісостепу.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукВ дисертації представлені результати досліджень стосовно впливу таких попередників, як пшениця озима, ячмінь ярий, горох, кукурудза на зерно, цукрові буряки, соняшник, ріпак ярий на зміну агрофізичних властивостей ґрунту, запасів доступної вологи, біологічної активності та поживного режиму, фітосанітарного стану посівів ріпаку ярого та аналіз звязку названих попередників з формуванням врожаю та продуктивністю посівів ріпаку ярого в умовах правобережного лісостепу України з метою отримання високоякісної і конкурентоспроможної продукції. Розраховано економічну ефективність вирощування ріпаку ярого залежно від досліджуваних попередників. За результатами досліджень розроблено і рекомендовано виробництву кращі попередники для ріпаку ярого. ріпак агрофізичний посів врожайРіпак ярий (кольза) відносять до культури, яка вирощується в усіх зонах України і займає належне місце серед олійних культур. Основною причиною такого стану є низька урожайність насіння цієї культури, яка в багатьох ріпакосіючих господарствах нерідко знижується до 9-10 ц/га. Досить важливим її елементом є правильне розміщення ріпаку ярого в сівозміні, адже на теперінній час це питання в умовах правобережного лісостепу України вивчене недостатньо, що й свідчить про актуальність наших досліджень. Основна мета досліджень полягає у вивченні впливу різних попередників на умови вирощування та урожайність насіння ріпаку ярого. В умовах правобережного лісостепу України на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому вперше встановлено, як широкий набір попередників ріпаку ярого впливав на зміну агрофізичних показників родючості ґрунту, його поживний режим і біологічну активність, забуряненість посівів та формування врожаю і його якості.В тимчасових дослідах кафедри загального землеробства протягом 2000-2002 років вивчались такі попередники ріпаку ярого: ячмінь ярий (контроль), пшениця озима, горох, кукурудза на зерно, цукрові буряки, соняшник, ріпак ярий. Лише на 0,1-1,0% менше, ніж після пшениці озимої, їх було після таких попередників як ріпак та ячмінь, а після просапних попередників це зменшення зростало до 2,4-2,8%. В умовах нестійкого зволоження лісостепової зони України, де вода є одним із вирішальних факторів формування високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур і ріпаку зокрема, на час збирання цукрових буряків найменше доступної вологи в 160-сантиметровому шарі ґрунту залишалось під цією культурою і в полі, де вирощувався соняшник. В середньому за три роки найбільшу кількість рослинних решток залишила після себе пшениця озима (48,6 ц/га), дещо менше - ріпак ярий (28,9ц/га), ячмінь ярий (27,9ц/га) та кукурудза на зерно (23,8 ц/га), а найменше - цукрові буряки (9,8 ц/га). Оскільки в польовому досліді ріст, розвиток рослин і продуктивність посівів ріпаку ярого є інтегруючими багатьох факторів (умов погоди, поживного режиму, фізичних властивостей ґрунту, тощо), тому вичленення безпосереднього алелопатичного впливу рослинних решток різних попередників на проростання насіння ріпаку та його початковий розвиток ми проводили в умовах лабораторного досліду, де виявлений негативний алелопатичний вплив витяжок з рослинних решток цукрових буряків та ріпаку на схожість насіння та початковий ріст рослин ріпаку ярого.Щільність 30-сантиметрового шару ґрунту протягом вегетаційного періоду поступово збільшувалась від 1,18 до 1,28 г/см3 після всіх попередників, виходячи за межі оптимальних параметрів лише у винятково посушливому на час збирання ріпаку ярого 2001 році. Водостійкість структурних агрегатів ґрунту на час квітування ріпаку ярого при вирощуванні після різних попередників за висхідною розміщувалась в такій послідовності: соняшник, цукрові буряки, кукурудза на зерно, ячмінь ярий, пшениця озима, ріпак ярий, горох. Кукурудза на зерно, ріпак ярий, горох та ячмінь ярий забезпечували середню кількість надходження в ґрунт азоту, фосфору та калію - в межах 44,6-59,2 кг/га, а найменше їх надходило з рештками цукрових буряків - 32,3 кг/га. Водні витяжки з рослинних решток цукрових буряків і ріпаку в умовах лабораторного досліду токсично впливали на схожість насіння і початковий ріст рослин ріпаку ярого, а водні витяжки з рослинних решток інших попередників стимулювали проходження цих процесів. Індекс інтенсивності розкладу лляної тканини в ґрунті під посівами ріпаку після гороху, ріпаку ярого, кукурудзи на зерно, пшениці озимої, ячменю ярого, соняшнику і цукрових буряків, який становив відповідно 1,00; 0,94; 0,92; 0,88; 0,83; 0,76 і 0,72.