Засіб реалізації принципу невідворотності покарання. Інститут правової допомоги у міжнародній практиці держави. Теоретико-правові проблеми перейняття кримінального провадження. Показники міжнародно-правового співробітництва у кримінальних провадженнях.
Аннотация к работе
Умови перейняття кримінального провадження від іноземної державиАналіз запропонованих у науковій літературі поглядів з питань вивчення цієї тематики свідчить, що здебільшого, оперуючи категоріями перейняття кримінального провадження, науковці залишають поза увагою умови, наявність яких надає підстави для такого перейняття, попри те, що останні є наріжним каменем цього інституту кримінального процесу і їхнє неправильне розуміння чи взагалі відсутність може поставити під загрозу допустимість доказів та законність кримінального переслідування в цілому. За загальними правилами, перейняття кримінального переслідування може здійснюватись лише за виняткових обставин, зокрема: 1) вчинене особою діяння визнається злочином за кримінальним законом обох держав, що співпрацюють у цій сфері; 2) особа, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, підпадає під юрисдикцію держави, що переймає кримінальне переслідування; 3) злочин вчинений на території держави, що ініціює передачу кримінальної справи [5, с. 599 КПК України, у якій вказується: незакінчене кримінальне провадження може бути передане іншій державі за умови, що видача особи, яка підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, неможлива або у видачі такої особи Україні відмовлено. 595 КПК України кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не було ухвалено вирок, може бути перейняте Україною за таких умов: 1) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є громадянином України і перебуває на її території; 2) особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, є іноземцем або особою без громадянства і перебуває на території України, а її видача, згідно із цим Кодексом або міжнародним договором України, неможлива або у видачі відмовлено; 3) запитуюча держава надала гарантії, що у разі ухвалення вироку в Україні особа, яка притягається до кримінальної відповідальності, не піддаватиметься у запитуючій державі державному обвинуваченню за те ж кримінальне правопорушення; 4) діяння, якого стосується запит, є кримінальним правопорушенням за законом України про кримінальну відповідальність. 8 Європейської конвенції про передачу провадження в кримінальних справах 1972 року, Договірна Держава може звернутися до іншої Договірної Держави із клопотанням про порушення кримінального переслідування в одному або декількох таких випадках: а) якщо підозрювана особа має постійне помешкання в запитуваній державі; b) якщо підозрювана особа є громадянином запитуваної держави або якщо ця держава є країною його походження; c) якщо підозрювана особа відбуває або має відбувати в запитуваній державі покарання, яке передбачає позбавлення волі; d) якщо в запитуваній державі за той самий злочин або за інші злочини проти підозрюваної особи порушено кримінальне переслідування; e) якщо вона вважає, що передача провадження виправдана інтересами встановлення істини і, зокрема, що найбільш суттєві докази знаходяться в запитуваній державі; f) якщо вона вважає, що виконання в запитуваній державі вироку у разі винесення такого може збільшити можливість соціальної реабілітації засудженого; g) якщо вона вважає, що присутність на судовому засіданні підозрюваної особи не може бути забезпечена в запитуючій державі, водночас як її присутність на судовому засіданні може бути забезпечена в запитуваній державі; h) якщо вважає, що вона не може сама виконати вирок у разі винесення такого навіть з використанням екстрадиції, водночас як запитувана держава спроможна це зробити.