Умови осадконакопичення перехідної зони від північно-західного шельфу до глибоководної западини Чорного моря в пізньоплейстоцен-голоценовий час - Автореферат
Виявлення сучасних і реконструкції обстановок осадконакопичення в пізньому плейстоцені й голоцені в межах ерозійно-акумулятивної зони шельфу, континентального схилу й глибоководної частини на північному заході Чорного моря. Літофаціі донних осадків.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наукУ роботі викладені результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації і потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу і прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Речовинний склад осадків, поширення і просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали достатні можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Побудовано схеми умов осадконакопичення в пізньому плейстоцені і голоцені. Накопичені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися і перевідкладалися в глибоководну частину моря, про що свідчать потужні конуса виносу. В работе изложены результаты детального изучения вещественного состава, пространственной локализации и мощностей верхнеплейстоцен-голоценовых отложений шельфа, континентального склона и прилегающей глубоководной части на северо-западе Черного моря с применением современных методик.Великі запаси унікальної органомінеральної сировини, яка може бути використана в багатьох галузях - сільському господарстві, будівництві, медицині, в тому числі фармакології й т.п., приналежні саме до континентального схилу й глибоководної частини Західно-Чорноморської западини. Робота виконувалася в рамках “Регіональних геолого-геофізичних досліджень масштабу 1:500 000 континентального схилу й глибоководної западини Чорного моря в межах аркушів L-36-XXXI (пд.ч.),-XXXII,-XXXIII,-XXXIV (пд.ч.); K-36-I,-II,-III,-IV,-VII”, а також “Підготовки до видання комплекту геологічних карт шельфу, континентального схилу й глибоководної западини Чорного моря масштабу 1:500 000 у межах аркушів L-35-Г, L-36-A, L-36-B, K-36-A (пн. ч.)” (номер держреєстрації В-98-109/12) і “Розробки методичного керівництва з організації і проведення геологічної зйомки шельфу Чорного й Азовського морів масштабу 1:200 000 і 1:500 000” (номер держреєстрації В-03-164/2(М)), проведених Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством за замовленням Державної геологічної служби України. Вперше на основі комплексних геологічних досліджень проведене детальне вивчення речовинного складу, просторової локалізації й потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів у зоні переходу від шельфу до глибоководної западини в північно-західній частині Чорного моря, що дозволило реконструювати умови їхнього накопичення. Результати дослідження складу й умов накопичення верхньоплейстоцен-голоценових осадків у межах північно-західної частини шельфу, континентального схилу й глибоководної частини Чорного моря забезпечують геологічну основу детального вивчення екзодинаміки донних відкладів, з метою виявлення й освоєння нових перспективних площ корисних копалин, а також для прийняття оптимальних інженерних рішень при проектуванні обєктів народногосподарського значення. В основу роботи покладені матеріали, зібрані автором при проведенні регіональних геолого-геофізичних досліджень континентального схилу й глибоководної западини північно-західної частини Чорного моря масштабу 1:500 000 Причорноморським державним регіональним геологічним підприємством з борту НДС “Топаз” в 1986-1990 р. і 1998-2003 р. Для рішення поставлених завдань автор використав результати досліджень 614 станцій донного пробовідбору, з яких - 53 на шельфі, 126 на континентальному схилі, 435 біля підніжжя схилу й глибоководної частини.Продовженням цих досліджень стало вивчення будови континентального схилу й Чорноморської западини в рейсах НДС “Академік Вернадський” (1988-1992), “Михайло Ломоносов” (1989), “Професор Водяницький” (1994, 2001), “Іхтіандр” (1993), “Київ” (1995-1997), “Топаз” (1986-2006). Причорномор ДРГП і ДГП “Одесморгеологія” проводять регіональні сейсмічні дослідження північно-західного шельфу й континентального схилу з метою виявлення перспективних ділянок покладів вуглеводнів з борта НДС “Іскатєль”, а також буріння картувальних та інженерно-геологічних свердловин з борту НДС “Діорит” (1997-2007). Однак при переважному комплексному вивченні окремих районів, отримати цілісну картину, особливо для континентального схилу й глибоководної частини, було важко й матеріали досліджень носили фрагментарний характер. Обмеженість вихідних даних і обсяги проведених робіт, особливо в глибоководній частині, дотепер не дозволяли дати повну, рівномірну літолого-фаціальну характеристику донних відкладів північно-західної частини Чорного моря. Аналіз потужностей і фацій верхньочетвертинних відкладів свідчить про успадкований характер неотектонічних і сучасних рухів, а також про визначальну роль розломно-блокової структури шельфу, континентального схилу й глибоководної западини в розподілі потужностей і фацій четвертинних відкладів, як по площі, так і за віком.