Поняття соціальної спрямованості на потреби індивідів та соціальну безпеку суспільства. Розгляд основних умов інституціалізації даної системи. Оцінка факторів професійного становлення соціальної роботи на рубежі ХІХ-ХХ ст., та на сучасному рівні.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наукВиникає підвищений інтерес до соціальної роботи, адже досвід світового співтовариства переконливо засвідчує її роль у вирішенні таких суспільних проблем, як бездомність, сирітство, безробіття, інвалідність та ін. Науковою спільнотою запропоновано біля 20 визначень, зміст яких зводиться до трьох моделей суті соціальної роботи: допомога, розвиток, зміни. Однією із важливих проблем теорії соціальної роботи залишається питання про розгляд даної сфери знань як наукової (самостійна прикладна соціальна наука або ж теорія з приводу практики). Таким чином, актуальність дослідження умов інституціалізації соціальної роботи в Україні визначається: - по-перше, реальними запитами соціальної політики у звязку з її реформуванням у руслі європейських стандартів та поширенням соціальних проблем; Значний крок вперед у пізнанні особливостей соціальної роботи зроблено в останні роки завдяки працям авторських колективів, які намагаються розкрити цілий комплекс теоретичних проблем (“Соціальна робота в Україні: теорія та практика”, “Соціальна робота в Україні: перші кроки”, “Введення у соціальну роботу”).Перший розділ - “Потреби як визначальна умова інституціалізації соціальної роботи” - містить аналіз соціологічного змісту поняття “інституціалізація” та дослідження зумовленості соціальної роботи потребами індивідів та соціальної безпеки суспільства. Інституціалізація соціальної роботи розглядається як історичний процес виокремлення і закріплення на основі легітимації та професіоналізації суспільних відносин допомоги, приведення їх у систему, орієнтовану на задоволення потреб індивідів і груп з порушеними умовами життєдіяльності та соціальну безпеку суспільства. Зроблений аналіз дає підстави вважати, що соціальна робота формувалася на основі узагальнення, ідеалізації і абстрагування із багатоманітних дій найбільш суттєвих шляхом співвіднесення їх з потребами індивідів і соціальної системи. У другому розділі - “Легітимація соціальної роботи” - викладено теоретичне осмислення соціальної роботи через пояснення і виправдання дій з надання допомоги (когнітивна інтерпретація) та їх організаційно-правове унормування (нормативна інтерпретація). Дослідження міждисциплінарного статусу соціальної роботи здійснено через аналіз проблем професійної інтеграції та диференціації соціальної роботи і соціальної педагогіки.