Розробка теоретичних і науково-практичних положень удосконалення системи зниження професійних ризиків у дорожньому виробництві. Дослідження критерію економії нормативних витрат. Методичні основи управління професійними ризиками на засадах попередження.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано на кафедрі фінансів Національного транспортного університету Міністерства освіти і науки України Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Боровик Наталія Антонівна, Національний транспортний університет, професор кафедри фінансів. Захист відбудеться 25 січня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.059.04 у Національному транспортному університеті за адресою: 01010, м.Статистика виробничого травматизму, професійної захворюваності в Україні свідчить про незадовільний стан умов праці та зростання рівнів професійного ризику. У цих дослідження сформовано концепцію ризику, але недостатньо розкрито економічні засади зменшення професійних ризиків. Необхідність надання підприємствам дорожньо-будівельної галузі практичного інструментарію системи управління професійними ризиками зумовили вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційної роботи. У процесі дослідження використано методи: абстрактно-логічний (для визначення категоріального апарату, розкриття сутності понять), аналіз та синтез (для оцінювання умов праці в галузі, дослідження законодавчих і нормативно-правових актів), статистичні (для моделювання розмірів попереджувальних витрат), динамічного програмування (для вибору попереджувальних заходів щодо управління професійними ризиками). Наукова новизна отриманих результатів Наукова новизна отриманих результатів полягає у такому: уперше: - розроблено методичне забезпечення порядку вибору підприємством системи ефективних попереджувальних заходів для окремих професій з високими рівнями професійного ризику, суть якого полягає в обґрунтуванні обсягів фінансування попереджувальних витрат і подальшому виборі найбільш прийнятних за критерієм максимізації економії нормативних витрат у разі зміни класу умов праці.У першому розділі узагальнено етимологію поняття «ризик», теоретичні положення розгляду категорій «ризик», «небезпека», «професійний ризик», визначено місце професійного ризику в системі господарських ризиків. Проаналізовано загальні методи оцінювання професійного ризику, міжнародний досвід з охорони праці, законодавчі й нормативно-правові акти. Аналіз теоретичних підходів до визначення здоровя, небезпеки, ризику показав, що фундаментальним питанням є визначення місця професійного ризику в класифікації. Означення професійного ризику наведене в Гігієнічній класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища визначає субєктом ризику працівника, але якщо розглядати цю категорію стосовно підприємства, то для нього професійним ризиком пропонується вважати імовірність соціально-економічних збитків і витрат, спричинених дією факторів виробництва. Так, якщо за методиками risk score середніми втратами є витрати від 1до 10 тис. дол., за risk assessment code припустимі втрати становлять до 300 тис дол., то для підприємств дорожнього господарства України такі втрати визначатимуть значно вищі рівні професійного ризику.Разом за рік для працівника, грн 2700 Для трьох працівників економія становить за рік 8100 грн. Економію нормативних витрат для всіх працівників однієї професії до і після капіталовкладень пропонується розраховувати за формулою: , (4) де n - кількість працівників певної професії (на конкретному робочому місці, що характеризується умовами праці) на підприємстві. Але, враховуючи актуальність створення безпечних умов праці на промислових підприємствах в умовах інтеграції до європейської спільноти, ефективність цих заходів може значно зрости за рахунок соціальної складової. Попереджувальні заходи щодо зниження професійних ризиків зменшують нормативні витрати на величину ?ВН, що відбувається за умови реалізації конкретного попереджувального заходу вартістю ВП. Заходи поліпшують умови праці.У результаті проведеного дослідження і теоретичного узагальнення розроблено науково-методичні положення управління професійними ризиками, що дозволяють сформулювати такі висновки: 1. У визначенні професійного ризику зміщено акцент з робітника, для якого наслідком ризику є втрата працездатності, на підприємство і його збитки від професійної захворюваності і травматизму. Запропоноване трактування терміна дозволяє оцінити ризик не з гігієнічного погляду, а з економічного, обґрунтувати заходи щодо його зменшення за рахунок економії витрат чи скорочення збитків. Розвинені країни з метою скорочення збитків від професійних захворювань і травматизму приділяють увагу проблемам захисту працівників, упроваджуючи елементи охорони праці у систему стандартів якості виробництва, формують державну політику в цій сфері на засадах профілактики. Значна кількість робочих місць із незадовільними умовами праці, працівників, що мають право на пільги і компенсації; зростаюча динаміка витрат на охорону праці підтверджують необхідність впровадження попереджувальних заходів по зменшенню професійних ризиків на підприємствах.