Дослідження макро-, мезо- та мікромасштабних особливостей стану атмосфери, які супроводжувалися формуванням фронтальної хмарності і, пов’язаних з нею, сильних і тривалих опадів над територією України. Вплив гір на випадання сильних і тривалих опадів.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наукРобота виконана у відділі фізики атмосфери Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту НАН України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Офіційні опоненти: доктор географічних наук, доцент Хохлов Валерій Миколайович, Одеський державний екологічний університет, доцент кафедри теоретичної метеорології та метеорологічних прогнозів кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Талерко Микола Миколайович, Інститут проблем безпеки АЕС Національної академії наук України, провідний науковий співробітник Захист відбудеться “18 ”09 2008 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Дослідження, які ввійшли у дисертацію, були складовими частинами НДР, що виконувалися на замовлення НАНУ у відділі фізики атмосфери УКРНДГМІ за темами: “Комплексне дослідження (чисельне моделювання та аналіз даних натурних спостережень) еволюції систем шаруватоподібних та конвективних хмар і повязаних з ними небезпечних явищ над рівнинними та гірськими територіями України” (2001 - 2005 рр., №ДР 0101U004221), “Комплексне дослідження механізмів утворення та еволюції мезомасштабних осередків сильних опадів та інших небезпечних явищ погоди над рівнинними та гірськими територіями України. Отримано нові дані про залежність сум опадів від початкового розподілу хмарних часток під час випадання сильних і тривалих опадів, про взаємозвязок між осередками сильних опадів та термодинамічними параметрами (температура, тиск і висхідні рухи) атмосфери, а також від наявності та інтенсивності різних механізмів опадоутворення. Розроблені та удосконалені чисельні схеми та моделі дозволяють використовувати їх для детального якісного та кількісного аналізу внутрішньої структури атмосферних фронтів, досліджень мезо-та мікроструктури фронтальних систем хмар та опадів над заданою територією. Зокрема зазначається, що дослідження сильних і тривалих опадів (або тривалих дощів: 100 мм опадів і більше за 1-3 доби) завжди перебували у царині інтересів вітчизняних та зарубіжних науковців і проводилися одночасно у декількох напрямах: кліматологічному, синоптичному та чисельного моделювання. Серед моделей, в яких враховуються процеси хмаро-та опадоутворення, можна виділити три основні напрями: 1) гідродинамічний підхід; 2) параметризаційний підхід, котрий відрізняється від попереднього виокремленням мікрофізичних процесів та винесення їх в окрему категорію (хмара є не просто обємом вологи, яка сконденсувалася, а сукупністю часток, властивості яких можна описати за допомогою певних параметрів); 3) підхід, для якого характерними є детальні розрахунки мікрофізичних процесів у хмарах та їх характеристик за допомогою кінетичних рівнянь для функцій розподілу хмарних часток за розмірами; незважаючи на його громіздкість у порівнянні із вищезгаданими напрямками, він має одну суттєву перевагу, адже дозволяє найбільш коректним способом розрахувати мікрофізичні характеристики хмар, а також процеси утворення і випадання опадів.У дисертації досліджено макро-, мезо-та мікромасштабні умови формування сильних і тривалих опадів над територією України, повязаних із системами фронтальних хмар. З цією метою використано комплексний підхід, який включає аналіз синоптичних матеріалів, даних наземних спостережень та результатів серії чисельних експериментів. Основні результати досліджень можна висвітлити у наступних висновках: Показано типові положення висотної фронтальної зони у випадках сильних та тривалих опадів. Встановлено, що практично для всієї території України випадання сильних і тривалих опадів було повязано із виходом циклонів, які утворилися над західною частиною Чорного моря, Нижньодунайською низовиною, Італією, Адріатичним морем та Середньодунайською низовиною. Крім макроциркуляційних особливостей певний підсилюючий ефект на формування опадів мала орографія місцевості, що проявлялося у збільшенні інтенсивності опадів, часто на порядок, збільшенні осередків опадів.