Поняття умисного вбивства та особливості його класифікації при перевищенні меж необхідної оборони. Питання караності за Кримінальним кодексом України. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Кримінально-правова характеристика.
Аннотация к работе
Курсова робота з дисципліни3 Конституції України сказано: „Людина, її життя та здоровя, честь та гідність, недоторканість та безпека вважаються в Україні найвищою соціальної цінністю”, вперше в статі 27 нашої Конституції записано: „Кожна людина має невідємне право на життя. Обовязок держави - захищати життя людини”.Убивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини. Конституція України закріплює невідємне право на життя кожної людини і встановлює обовязок держави захищати життя людини (ст. Вбивство позбавляє потерпілого найціннішого блага - життя. Самогубство або замах на самогубство вбивством не визнається, оскільки обєктом вбивства може бути тільки життя іншої людини щодо вбивці. Життя як обєкт кримінально-правової охорони містить у собі суспільні відносини, існуючі з приводу охорони життя у біологічному розумінні.Таке вбивство характеризується одним (єдиним) умислом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох або більше осіб. За відсутності єдності умислу на вбивство двох чи більше осіб злочин кваліфікується як повторне вбивство. 1 кваліфікуються і ті випадки, коли після вбивства однієї особи винний вчинив замах на вбивство іншої особи або коли вбивству передував замах на вбивство другої людини, якщо всі ці дії (обидва злочини) охоплювались одним умислом. Разом з тим при спрямованості умислу на вбивство двох або більше осіб вбивство одного з них і замах на життя іншого не може вважатися закінченим злочином, вбивством двох чи більше осіб, бо злочинний намір вбити двох чи більше не був здійсненим за причин, від волі винного незалежних. 115 КК йдеться не про жорстокість взагалі, бо вбивство - це завжди акт жорстокості, а про особливу жорстокість, коли жертві були заподіяні особливі муки (безпосередньо перед вбивством чи під час його), особливі страждання, або коли винний застосував тортури, мордування, мучено діючу отруту чи спричинив потерпілому безліч поранень.Стаття 116 КК передбачає кримінальну відповідальність за вбивство, яке було вчинене у стані фізіологічного афекту. У стані фізіологічного афекту самооцінка і самоконтроль поведінки значно затрудняються, зменшуються, але зовсім не виключаються, як під час патологічного афекту. Вбивство вважається вчиненим у стані фізіологічного афекту за наявності таких умов: Якщо сильне душевне хвилювання (афект) виникло у відповідь на протизаконні дії потерпілого і викликало намір убити його. Якщо фізіологічний афект виник: а) внаслідок насильства потерпілого над винним чи його рідними (близькими), але не надавало права на необхідну оборону чи крайню необхідність; б) внаслідок тяжкої образи потерпілим винного - грубого і цинічного приниження гідності особи; в) внаслідок інших протизаконних або грубо аморальних дій потерпілого, якщо ці дії спричинили чи могли спричинити тяжкі наслідки для винного чи його близьких. Судова практика визнає, що викликати фізіологічний афект може подружня зрада, зрада закоханих.При цьому повинні бути наявними умови правомірності необхідної оборони, які відносяться до нападу, та порушені умови, які відносяться до захисту (має місце не перевищення меж необхідної оборони). 36 КК, враховуючи, що відповідно до закону кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади1. кваліфікація дій осіб, які при виконанні службових обовязків вчинили вбивство внаслідок перевищення меж необхідної оборони. Вирішення таких питань на практиці ускладнюється тим, що такі факти ззовні нагадують перевищення влади, поєднане з насильством над особою, і тому ці дії іноді можуть бути кваліфіковані як злочин у сфері службової діяльності, хоча має місце вбивство внаслідок перевищення меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, вчинене представником влади при виконанні службових повноважень. Однак вчинення умисного вбивства внаслідок відвернення чи припинення посягання визнається правомірним, якщо не були перевищенні межі необхідності, а вчинення умисного вбивства при затриманні особи, яка вчинила злочин, на мою думку, завжди має визнаватись перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, оскільки визначена у законі мета затримання (доставлення злочинця відповідним органом влади для здійснення правосуддя) в такому разі не може бути досягнута1.У теорії та практиці оперативно-розшукової діяльності внутрішніх справ попередження злочинності розглядається як широкий комплекс взаємоповязаних заходів, які здійснюються державними органами та громадськістю. Специфіка таких заходів полягає у їх спеціальному призначенні та цілеспрямованості на усунення конкретних криміногенних факторів. Загалом, під попередженням злочинності розуміють такі заходи, що безпосередньо спрямовані на виявлення і усунення причин та умов скоєння злочинів, запобігання їм та припинення.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Злочини проти життя
Розділ 2. Поняття умисного вбивства та його класифікація
2.1 Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання
2.2 Кваліфікація умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони
2.3 Кримінально-правова характеристика умисних вбивств, вчинених на замовлення
Розділ 3. Попередження умисних вбивств
Розділ 4. Питання караності умисних вбивств за Кримінальним кодексом України
Висновки
Список використаної літератури умисний вбивство кримінальний