Кримінальне дослідження норм, які передбачають відповідальність за злочини проти життя в законодавстві країн романо-германської сім’ї. Визначення особливостей кваліфікації злочинів проти життя та властивості законодавства країн континентального права.
Аннотация к работе
УМИСНЕ ВБИВСТВО З КОРИСЛИВИХ МОТИВІВ: КОМПАРАТИВІСТИКА ТА КВАЛІФІКАЦІЯВбивство може бути кваліфіковано за пунктом 6 частини другої статті 115 КК України як вчинене з корисливих мотивів, якщо буде встановлено та доведено, що саме корисливі мотиви слугували приводом для вбивства потерпілого. Згідно позиції вищої судової інстанції України корисливі мотиви мають місце в тому випадку, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у звязку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обовязків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди [1]. Бородін тлумачить корисливий мотив при вбивстві в самому широкому розумінні: «Користь при вбивстві - це не тільки придбання матеріальної вигоди, заволодіння тим, чого не мав винний до вбивства, але й прагнення позбутися яких-небудь матеріальних витрат зараз або в майбутньому, зберегти матеріальні блага, з якими доведеться попрощатися на законній підставі» [5, с. Із цієї причини мотивом такого вбивства виступає не користь, а карєризм, який хоча й відноситься до низинних мотивів, але не передбачається як обставина, що обтяжує вбивство» [7, с. Ще одним досить спірним моментом у кваліфікації умисного вбивства з корисливих мотивів є положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року про те, що слід кваліфікувати як вчинене з корисливих мотивів й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо) [1].