Дослідження комплексу проблем, пов"язаних з процесом становлення та функціонування Уманського козацького полку як складової частини Української козацької держави. Аналіз національного та соціального складу полку, складу реєстру полково-сотенної старшини.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичного наукУ багатовіковій історії України важливе місце належить козацтву. І особливо нині, коли україністика здійснила справжній прорив щодо переосмислення загальних підходів до своєї історії і спрямовує зусилля на розробку проблеми української історичної самоідентифікації та контуїтету українського історичного процесу, необхідність обґрунтованого дослідження окремих регіонів, специфіка яких та події, що в них відбувалися, і складають конкретно-історичний фон XVII-XVIII ст., значно зростає. Бо саме її територія часто ставала місцем зіткнень українсько-польсько-російських стосунків, її населення втягувалось у вир політичних протистоянь, Уманська фортеця була важливим форпостом Правобережжя в період Національно-визвольної війни середини XVII століття, а Уманський козацький полк, як військова і територіально-адміністративна одиниця Української козацької держави, складає історію українського національно-визвольного руху означеного періоду. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб відтворити історію Уманського козацького полку за весь період існування та визначити його роль і місце в боротьбі правобережного козацтва за державність у середині XVII - на початку XVIII ст. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що, по-перше, проблема вивчення історії окремих козацьких полків в рамках історичного краєзнавства належить до мало досліджуваних в сучасній історичній науці; по-друге, історія Уманського козацького полку, його участь у Національно-визвольній війні українського народу середини XVII ст. стала обєктом наукової розробки вперше, здійснена спроба заглибитись в регіональну історію на тлі загальноісторичного контексту, таким чином доповнюючи і збагачуючи його; по-третє, під новим кутом зору, проаналізовано відомий архівний матеріал та введений до наукового обігу новий.В цей час були підготовлені дослідження загально історичного характеру, автори яких у вітчизняні україністиці представляли народницький напрям - М.Максимович, М.Костомаров, В.Антонович, О.Лазаревський, Д.Яворницький, М.Грушевський, О.Єфименко та праці представників державницької школи - В.Липинського, Д.Дорошенка, І.Крипякевича, С.Томашівського, О.Терлецького, Н.Полонської-Василенко. Саме тоді були майже вилучені з наукового вжитку дослідження історії Уманщини В.Іващенка, В.Зикова, Д.Янковського, Х.Ящуржинського, в яких епізодично виокремленні окремі віхи військово-політичної історії Уманського козацького полку. Вони ввели до наукового обігу чимало архівних матеріалів, які, з поміж іншого проливають світло на історію Уманського козацького полку, формували нові підходи до аналізу козацької доби і тим самим заповнили чимало прогалин в історії України. Окремо варто виділити дослідження Я.Дзири та Ю.Мицика про уманського полковника, а згодом гетьмана М.Ханенка та полковника Уманського козацького полку Й.Глуха. Спробою означення місця Уманщини у Визвольній війні під проводом Б.Хмельницького відзначається стаття В.Фещенка А для накопичення генеалогічного матеріалу прислужиться робота В.Кривошеї та Т.Кузнець, в якій подано генеалогічний розпис роду Ханенків, представлений нарис біографічно-генеалогічного характеру про полковника Чечеля з козацького роду Уманського полку, зроблена спроба персоніфікації командного складу шляхом складання реєстру полковників, полкової старшини та сотників, що обіймали уряди в той чи інший період існування полку.Дослідження загальноісторичного характеру, в яких для ілюстрації наводились дані про уманське козацтво, і спеціальні публікації з історії правобережного козацтва, і історико-краєзнавчі студії не створюють загального полотна історії великого козацького регіону - Уманщини. Історія Уманського козацького полку не була предметом спеціального дослідження і узагальнюючої праці з означеної проблеми немає; Уманський козацький полк, як військова і територіально-адміністративна одиниця Української козацької держави сформувався на початку Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст., в травні 1648 р., в ході повстання на Уманщині ; Зясований на основі Реєстру кількісний, національний та соціальний склад Уманського козацького полку підтверджує, що його територіальне розташування зумовило помітний вплив іноетнічного елементу. Уманський козацький полк брав участь у всіх значних військових операціях Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких публікаціях
1. Уманський козацький полк в добу Руїни. - К.: Науковий світ, 1999. - 45с.
2. Доля уманського козацтва в кінці XVII ст. // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 1999. - Вип. 9. - С. 154-160.
3. Уманське козацтво: до проблеми історіографії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Вип. 51. - К., 2000. - С. 58-63.
4. Правобережне козацтво в роки російсько-турецької війни 1710-1713 рр. // Наукові записки з української історії. Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2000. - Вип.10. - С.90-95.
5. Проблеми дослідження історії українського козацтва // Гуманітарні науки: проблеми, пошуки, перспективи. Збірник наукових статей. Вип. 6. - К.: “Знання”, 2000. - С. 24-30.
6. Історія Уманщини на сторінках “Памятников, изданных Временною комиссией для разбора древних актов” // Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Коростишів в історії і культурі України”. - Житомир: “Волинь”, 1999. - С. 43-45.
7. Уманський полк в структурі Української козацької держави //Рідна школа. - 2000. - №2. - С. 43-45