Вивчення методу ультразвукової ендартеректомії у хірургічному лікуванні атеросклеротичних уражень артерій стегново-підколінного сегмента. Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування хворих із стегново-підколінними атеросклеротичними оклюзіями.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГОНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Дрюк Микола Федорович, Інститут хірургії та трансплантології АМН України, завідувач відділу мікросудинної та пластичної хірургії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Русин Василь Іванович, Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри госпітальної хірургії доктор медичних наук, доцент Кобза Ігор Іванович, Львівський державний медичний університет ім. Захист відбудеться 20 травня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.600.01 у Львівському державному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім.Стрімкий розвиток ендоваскулярної хірургії зумовив впровадження нових методів лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок, проте при ураженні стегново-підколінного сегмента, основними та найбільш ефективними методами відновлення магістрального кровопостачання залишаються шунтуючі операції та ендартеректомія, хоча перевагу віддають шунтуючим операціям (De Bakey М.Е., 1998). Важливою вимогою до реконструкційих операцій, яких виконують на артеріях стегново-підколінного сегмента, є зменшення тривалості операцій та їх травматичності. Мета дослідження полягала у підвищенні ефективності хірургічного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням артерій стегново-підколінного сегмента шляхом оптимізації хірургічної тактики та розпрацювання диференційованого підходу до вибору методу відновлення магістрального кровопостачання зі застосуванням традиційних реконструкційно-відновних операцій та ультразвукової ендартеректомії. Предмет дослідження - хірургічне лікування хворих із атеросклеротичним ураженням артерій стегново-підколінного сегмента при хронічній ішемії нижніх кінцівок, яке залучає ендартеректомії, шунтуючі операції та ультразвукову ендартеректомію. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування хворих методами ультразвукової ендартеректомії, стегново-підколінного шунтування та ендартеректомії, виконаних однією групою ангіохірургів, що дало змогу виявити переваги і недоліки кожного з методу та розпрацювати диференційований підхід до вибору оптимального методу відновлення магістрального кровопостачання при атеросклеротичному ураженні артерій стегново-підколінного сегмента.Основним клінічним виявом у 150 (55,3%) хворих першої клінічної групи був біль у спокої (III-А-В ступінь регіонарної гіпоксії тканин кінцівки) і тільки 33 (12,2%) пацієнти мали деструкційні зміни тканин кінцівки (IV-й ступінь регіонарної гіпоксії тканин кінцівки). У третій клінічній групі 27 (26,7%) хворих мали III-А-В ступінь регіонарної гіпоксії і 44 (43,6%) - мали IV-й ступінь регіонарної гіпоксії тканин кінцівки, тобто у 71 (70,3 %) хворого діагностовано критичну ішемію. Особливості атеросклеротичного ураження артерій стегново-підколінного сегмента за вислідами клінічно-ангіографічних обстежень ми вивчили у 560 хворих, що дало змогу умовно виділити три типи уражень артерій стегново-підколінного сегмента щодо вибору методу відновлення магістрального кровопостачання: локальні (ураження до 10 см), протяжні (ті, що захоплюють всю поверхневу артерію стегна) та поєднані (ураження поверхневої артерії стегна та підколінної артерії). У першій клінічній групі хворих (шунтуючі операції) - сумарна прохідність артерій гомілки становила 58,5%, у хворих другої клінічної групи (традиційні ендартеректомії) - 51,2%, у третій клінічній групі (ультразвукова ендартеректомія) - 54,9%. Виконано 132 стегново-підколінні автовенозні шунтування з формуванням дистального анастомозу вище щілини колінного суглоба (середня тривалість операції 180 10 хвилин, сумарна прохідність артерій гомілки дорівнювала 66,4%); 79 стегново-підколінних автовенозних шунтувань з формуванням дистального анастомозу нижче щілини колінного суглоба (середня тривалість операції 210 10 хвилин, сумарна прохідність артерій гомілки становила 60,2%) та 31 стегново-підколінне шунтування з використанням штучних судин („Gore-Tex”, США) з політетрафторетилену (середня тривалість операції 140 5 хвилин, сумарна прохідність артерій гомілки виносила 72,9%).У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної наукової задачі, яка передбачає покращення результатів хірургічного лікування хворих з атеросклеротичним ураженням артерій стегново-підколінного сегмента, на підставі диференційованого вибору методу реконструкції судин з використанням ультразвукової ендартеректомії, зокрема й розпрацьованого нами методу ультразвукової ендартеректомії при поєднаних ураженнях поверхневої артерії стегна та підколінної артерії, а також на підставі порівняння результатів хірургічного лікування традиційними методами відновлення магістрального кровопостачання з результатами ультразвукової ендартеректомії. 4.