Методи діагностики травматичних пошкоджень колінного суглобу, меніски. Структурно-функціональний стан елементів колінного суглобу в нормі та при травматичних пошкодженнях. Ультразвукові ознаки розриву передньої схрещеної зв’язки в гострому періоді травми.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА ЗАКРИТИХ ПОШКОДЖЕНЬ КОЛІННОГО СУГЛОБУ В РАННЬОМУ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОМУ ПЕРІОДІНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Абдуллаєв Ризван Ягубович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри ультразвукової діагностики. доктор медичних наук, професор Попсуйшапка Олексій Корнійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри травматології та ортопедії. Захист відбудеться 15.10. 2009 року о 14 годині при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 за адресою: 61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти за адресою: 61176, м.Навіть незначні порушення функції колінного суглобу викликають відчутний дискомфорт, призводять до зниження працездатності, а значні пошкодження - до інвалідності. Найпоширенішою патологією КС є його травматичні пошкодження, і насамперед, пошкодження сумочно-звязкового апарата, які в 12,5 разів перевищують кісткові. Пошкодження передньої схрещеної звязки складають 5 %, розриви чотирьохголового мяза і власної звязки наколінка до 10 % (Зубарев А.В. та співавт., 1999; Миронов С.П. та співавт., 2000; Arnoczky S.P. et al, 2001). Недооцінка тяжкості пошкоджень призводить до несвоєчасної діагностики, зниженню ефективності лікувальних заходів та розвитку такого грізного ускладнення як нестабільність. Зараз основним методом діагностики в гострому періоді є клінічний, а ефективність традиційних методів обстеження не перевищує 70-75 % (у гострому періоді - 55-60 %) (Левенець С.М. та співавт., 2000; Москотін П.М. та співав., 2000; Цикунов М.Б та співавт., 1997; Dehaven K.V. et al., 2001).У 21 пацієнта розриви менісків поєднувалися з розривами передньої схрещеної звязки (ПСЗ). У 6 випадках були розриви різних зон медіального і латерального менісків. Розриви зовнішнього звязкового апарату КС також поєднувалися з розривами менісків в 10 випадках. Розриви меніску визначалися як підвищення сигналу, яке може мати лінійну форму. При неповних або часткових типах розриву меніска, які склали 26 випадків (23,6 %), в структурі меніску відмічалася гіпоехогенна смуга, розташована від центру до периферії.Найчастішим пошкодженням менісків виявився трансхондральний розрив - 56 випадків (50,9 %), частковий зустрічався у 26 (23,6 %), а паракапсулярний - у 29 випадках (26,3 %). Головною УСГ-ознакою трансхондрального розриву є гіпоехогенна смуга, що проходить через весь ріг меніска у 45 випадках (86,3 %). Частковий розрив характеризувався наявністю гіпоехогенної смуги від центру до периферії меніску в 19 випадках (76 %), а паракапсулярний - наявністю гіпоехогенної ділянки в паракапсулярній зоні у 19 випадках (76 %). При розривах ПСЗ в гострому періоді травми інформативність УСГ склала: чутливість - 81 %, специфічність - 95,6 %, точність - 92,2 %, ППЦ - 85 %, НПЦ - 94 %, але МРТ залишається більш чутливим методом діагностики (94,4 %). При розривах ПСЗ МРТ залишається більш чутливим методом, ніж УСГ: чутливість - 94,4 та 81,0 % відповідно, хоча по точності поступається 90,5 та 92,2 % відповідно.