Підвищення ефективності діагностики дегенеративних змін міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта шляхом розробки та впровадження комплексу ультразвукових критеріїв. Ультразвукові особливості діагностики неврологічних проявів остеохондроза.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНа підставі обстеження репрезентативних груп хворих на дегенеративні ураження поперекового відділу хребта розвязано актуальну для променевої діагностики та ортопедії наукову задачу підвищення якості діагностики досліджуваної патології, обґрунтовано доцільність застосування ультразвукового дослідження на етапі первинного обстеження пацієнтів. Систематизовано ехографічні ознаки дегенеративних змін міжхребцевих дисків і складових елементів хребетного каналу, визначено їх диференціально-діагностичні критерії. В діагностиці гриж міжхребцевих дисків чутливість УЗД склала 89,2%; специфічність - 66,6%; точність - 87,1%; в діагностиці рубцево-спайкового процесу в епідуральному просторі - відповідно 90,1%; 85%; 87,1%; в визначенні гіпертрофії жовтих звязок чутливість УЗД - 92,8%; специфічність - 88,2%; точність - 90,3%. Запропоновано ультразвуковий спосіб топічної діагностики гриж міжхребцевих дисків і стенозу хребетного каналу на поперековому рівні. Предложен новый способ топической ультразвуковой диагностики грыж межпозвонковых дисков и стеноза позвоночного канала поясничного отдела позвоночника.Діагностика поперекового остеохондрозу ґрунтується на клінічній картині захворювання і променевих методах дослідження, до яких відносять оглядову рентгенографію поперекового відділу хребта, компютерну томографію (КТ), КТ-мієлографію, магнітно-резонансну томографію (Коваль Г.Ю. та співавт., 2004, Штутін О.О. та співавт., 2006). Але в діагностиці дегенеративно-дистрофічних процесів поперекового відділу хребта, його ранніх стадій, залишається актуальним пошук нових методик дослідження, особливо, скринінгового методу, який був би простим, доступним, нешкідливим і водночас давав би достовірну інформацію, необхідну для визначення подальшої тактики і лікування. Нестача простих і інформативних методів на первинному етапі діагностики диктує необхідність подальшого вивчення можливостей застосування УЗД у діагностиці дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта і визначення його місця серед інших методів променевої діагностики. Визначити діагностичні ультразвукові критерії дегенеративних змін міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта і провести їх систематизацію у встановленні стадійності процесу. Вперше обґрунтовано і запропоновано новий спосіб УЗД гриж МХД поперекового відділу хребта, який дозволяє провести топічну діагностику і встановити розміри грижового випинання, підтверджений державним патентом на корисну модель «Спосіб ультразвукової діагностики гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта» 15.11.2006, №18552.Відповідно до мети і завдань було обстежено 128 хворих, які перебували на амбулаторному і стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні ХОКТЛ. Для систематизації ультразвукових критеріїв дегенеративного процесу було запропоновано розподіл хворих на групи за локалізацією патологічного процесу в МХД і детально вивчено ультразвукову картину кожної з груп. У 2-й групі - з дегенеративними змінами в ПЯ і фіброзному кільці без порушення цілісності ФК, було 53 особи (265 МХД), серед них 25 чоловіків і 28 жінок. У 3-й групі - з дегенеративними змінами в МХД і порушенням цілісності ФК та залученням до патологічного процесу елементів ХК, було 52 особи (260 МХД), серед них 25 чоловіків і 27 жінок. При УЗД поперекового відділу хребта оцінювали: висоту МХД (вимірювали відстань між найбільш виступаючими кістковими контурами замикаючих пластинок тіл хребців у передньому відділі міжхребцевого простору); товщину ФК у задній частині диска; розміри ХК (передньозадній - між задньою поздовжньою звязкою і переднім контуром дужки, фронтальний розмір - вимірювали відстань між місцями візуалізації входу в корінцеві канали, площу обчислювали планіметричним способом); розміри дурального мішка (передньозадній розмір обчислювали між переднім і заднім листком твердої мозкової оболонки по медіанній осі ХК, площу - планіметричним способом); ширину корінцевих каналів (вимірювали в симетричних ділянках правого і лівого каналу); товщину жовтої звязки (між заднім листком мозкової оболонки та контуром дужки хребця).У дисертації наведено теоретичні узагальнення і розвязання наукової задачі підвищення ефективності діагностики різних форм дегенеративних змін поперекового відділу хребта шляхом розробки і впровадження комплексу ультразвукових критеріїв.