Особливості перебудови периферійної ланки імунної системи, зв"язок з ультразвуковими маркерами при нормальному та ускладненому перебігу вагітності. Морфологічні особливості побудови плацент у жінок із фізіологічним та патологічним перебігом вагітності.
Аннотация к работе
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Судома Ірина Олександрівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корнацька Алла Григорівна, Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», завідувач відділенням репродуктивної функції жінки доктор медичних наук, доцент Хаща Іван Іванович, Ужгородський національний університет МОІН України, медичний факультет, професор кафедри акушерства та гінекології. Захист дисертації відбудеться “26” лютого 2009 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.Тим не менш, переважна більшість скринінгових (тобто просівних, поголівних) УЗ та БХ досліджень І та ІІ триместрів має на меті саме пошук ХА та вад розвитку плода. Дослідження проводилось у 15 центрах США з грудня 1999 по грудень 2002 рр., дані оцінювались проспективно; доведено, що поєднане використання УЗ та БХ ознак І триместру дозволяє ефективно знаходити синдром Дауна. У першу чергу це стосується значення допплерометрії кровоплину маткових артерій, обємних показників вмісту плодового міхура; звязку змінених УЗ і БХ маркерів з пізнішими акушерськими ускладненнями вагітності при підтвердженій відсутності ХА плода. Дослідження допоможе введенню у практику концепції послідовного перинатального догляду плода вже з І триместру, формуючи групи високого ризику акушерських ускладнень; в ІІ та ІІІ триместрах за наявності ознак цих ускладнень дозволить ще на допологовому етапі залучати неонатологів для спільного ведення вагітності, вибору оптимального часу, способу та місця розродження. Визначити ефективність ППД І триместру в термінах вагітності 11 0-13 6 за методом FMF для пошуку ХА плода у пацієнток із ПВ та вагітностями після ДРТ.До групи ДРТ увійшло 209 жінок (39,66 % від 527), до групи ПВ - 318 жінок (60,34 % від 527). Групи ДРТ і ПВ за клінічними даними (наявність СЗВУРП, гіпертензія вагітних, прееклампсія, передчасні пологи) та наслідками пологів (термін розродження, вага новонароджених, бали за шкалою Apgar) були розділені на групи УВ і НВ, на підставі ППД ці пацієнтки були розділені на категорії без патологічних ознак - умовно низького ризику (УНР) акушерських ускладнень та із патологічними ознаками (змінені БХ маркери, ВОК в маткових артеріях) - умовно високого ризику (УВР). Для останньої категорії виділено для пацієнток із ПВ та вагітностями після ДРТ групи зі зміненими БХ маркерами ХА (групи ЗБ), із наявністю двобічних РДВ (групи РДВ) на спектрограмах маткових артерій, групи одночасної присутності змінених БХ показників ХА та РДВ (групи ЗБ РДВ). Серед окресленого загалу досліджених було знайдено 38 (6,73 %) жінок з плодами, що мали ХА та вади розвитку, причому у групі ДРТ такі вагітності склали 9,91 % проти 4,50 % серед жінок із ПВ (рис. При аналізі 3В досліджень у вагітних після ДРТ співвідношення V Пл/V П було достовірно більшим, ніж у вагітних із ПВ, достовірно менші V Пл. та співвідношення V Пл./КТР були знайдені у групі ПВ при змінених БХ маркерах, а також у тих групах УВ як ПВ, так і ДРТ, де спостерігались найгірші наслідки.Середні значення КТР, комірцевого простору, ЗВ обєми плодового міхура, плаценти та плода у жінок із вагітностями після ДРТ та із ПВ суттєво не відрізнялись, але співвідношення обєму плаценти до обєму плода в групі після ДРТ було достовірно більшим; у жінок із ускладненими природніми вагітностями відзначалось суттєве зменшення обєму плаценти (3В V Пл. та 3В V Пл./КТР були достовірно меншими), особливо в підгрупі зі зміненими біохімічними маркерами. Діагностичну вартість для прогнозу акушерських ускладнень вагітності серед УЗ ознак мають 3В V Пл./КТР?1,0 і 3В V П/КТР0,8 і ПІ>2,0 (особливо, у поєднанні зі зміненими біохімічними маркерами). Діагностичну вартість у І триместрі для прогнозу акушерських ускладнень вагітності серед біохімічних маркерів мають: для вагітностей після ДРТ - РАРР-А3,0 МОМ та в-ХГЛ?0,37 МОМ (особливо у поєднанні з високим опором кровоплину); для ПВ - РАРР-А3,0 МОМ (при поєднанні з ВОК). При вагітностях після ДРТ попередньо підвищена активність всієї системи зберігає сприятливий для вагітності високий рівень Тх2 типу. Висока цитолітична активність ПК є попередньо існуючим негативним імунним фактором, що спостерігається в групі пацієнтів із високим опором кровоплину у маткових артеріях, може слугувати додатковим прогностичним маркером виникнення можливих ускладнень вагітності.