Моніторинг фізіологічних стрес-реакцій на охолодження тіла голубів. Гістологічний та ультраструктурний аналіз ефектів фармакологічної стимуляції секретуючих клітин тканини наднирника. Розробка схем безстресового утримання сільськогосподарських птахів.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник:доктор біологічних наук, професор Дзержинський Микола Едуардович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри цитології, гістології та біології розвитку В.П.Комісаренка АМН України, завідувач лабораторії морфології ендокринної системи доктор біологічних наук Квітницька-Рижова Тетяна Юріївна, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторії морфології та цитології Захист дисертації відбудеться 26 січня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, Київ, проспект академіка Глушкова, 2/12, біологічний факультет, ауд.215.Уявлення про механізми розвитку стресорної реакції складені переважно роботами на ссавцях, однак, відомо, що компоненти гіпоталамо-адреналової системи (ГАС) птахів характеризуються деякими морфологічними та фізіологічними особливостями (Soest et al., 1973; Knight et al., 1981; Sharp et al., 1984; Kiss, Peczely, 1987; Moons et al., 1994; Montagnese, Csillag, 1996), тому вивчення особливостей адаптації у птахів являє очевидний науковий інтерес. Шляхом гістологічного та ультраструктурного аналізу ефектів фармакологічної стимуляції або блокади функціональної активності глюкокортикоїд-, мінералокортикоїд-продукуючих клітин інтерренальної тканини та катехоламін-секретуючих клітин хромафінної тканини наднирника птахів оцінити участь їх у розвитку стрес-реакції. Для вирішення поставлених у роботі задач були застосовані такі експериментальні моделі: 1) окремі моделі гострого охолодженням та іммобілізації птахів; 2) модель розвитку стрес-реакції на фоні фармакологічної модуляції секреторної активності клітин інтерренальної та хромафінної (ХА) тканини надниркової залози птахів. З метою ініціювання у піддослідних птахів стрес-реакції та оцінки особливостей її розвитку застосовували окремо два різних стресора: охолодження птахів при-20ОС, для чого птахів окремо поміщали у морозильну камеру; Електронномікроскопічне дослідження надниркових залоз проводили: а) у птахів, яких піддавали охолодженню; б) у птахів, яким вводили фармакологічні препарати (без охолодження).У птахів стресорна відповідь являє собою комплекс фізіологічних реакцій, спрямованих на відновлення порушеного гомеостазу та забезпечується складними морфо-функціональними перебудовами ендокринної системи. Провідне місце в розвитку стрес-реакції займають симпато-адреналова та гіпоталамо-адреналова системи (ГАС), загальною ефекторною ланкою яких є надниркові залози. Найбільше функціональне значення мають ультраструктурні зміни мітохондрій і ліпосом адренокортикоцитів і катехоламін-вмісних секреторних гранул хромафіноцитів, оскільки зміни саме цих органоїдів ми спостерігали найчастіше при експериментальних впливах. Відсутність чіткої фази тривоги при застосованому режимі іммобілізаційного стресу птахів не дозволяє однозначно оцінити відповідність спричиненої ним стрес-реакції класичній теорії стресу Сельє. Отримані дані не дають підстав заперечувати класичну теорію загального адаптаційного синдрому, хоча дозволяють припустити наявність у птахів особливостей стрес-реакцій, спричинених охолодженням або іммобілізацією тіла, які полягають у відмінностях динаміки та ступеня виразності адаптивних змін.