Розгляд морфометричних даних щодо площі клітин мезофілу, хлоропластів, гран і тилакоїдів ранньовесняного ефемероїда підсніжника білосніжного. Суть ультраструктурних особливостей листків G. nivalis протягом вегетативного та генеративного етапів розвитку.
Аннотация к работе
Холодного НАН України Ультраструктурні особливості та стан фотосинтетичного апарату листків Galanthus nivalis (Amaryllidaceae) на весняних етапах онтогенезуЯкщо рослина розвивається за умов переважання високої інтенсивності освітлення, тоді навпаки, листки в неї досить потовщені, а клітини мезофілу мають меншу кількість хлоропластів, розташованих перпендикулярно до поверхні листка. Ранньою весною 2017 р. досліджували листки у рослин пятого року вегетації, для яких в онтогенезі характерним є не тільки проростання (Gr) і вегетативний (Vg) етапи, але й поява генеративного (Gn) етапу, тобто бутонізації та квітнення. На кожному етапі розвитку рослини для дослідження відбирали до 30 листків. Середні значення площі клітин мезофілу в листках G. nivalis на початковому етапі проростання (Gr1) не перевищували 7,2 • 102 мкм2 і досягали максимуму 1,1 • 103 мкм2 на пізньому генеративному етапі (Gn3) розвитку (рис. Збільшення площі хлоропластів і гран у листках на початкових етапах розвитку G. nivalis, ймовірно, також повязано із впливом низьких температур атмосферного повітря, які активують адаптивні енергетичні процеси в листках.