Успішна реалізація національної ідеї, ментальності, духовності - ключова умова для забезпечення перспектив самоідентифікації особистості. Художній текст в якості джерела дослідження автостереотипу - джерело суб’єктної самохарактеристики українців.
Аннотация к работе
Стереотип канонізує картину світу, містить емоційну оцінку, виконуючи при цьому ряд функцій: когнітивну (засвоєння певних орієнтаційних схем), емоційну (ставлення до когось), суспільну (підтримування внутрішньої єдності групи щодо інших груп) [1, с. Україна завдяки географічним та історичним чинникам протягом сторіч була місцем схрещення релігій і культур, зокрема римської та візантійської. Стереотипізація повязана з поняттями нація, національний характер, національна свідомість, мова, хоча дослідники по-різному оцінюють роль цих звязків - від міфу та характеристики як конструктів - до ключової ролі як кодів етнічної культури [11, с. На матеріалі художнього дискурсу розгляньмо кілька прикладів, що відображають: 1) негативну самохарактеристику як домінантну ознаку автостереотипу українця як субєкта; 2) набагато менш агресивну характеристику з елементами норми й позитиву стереотипу українця як обєкта. Українець чітко усвідомлює свою вторинність, не соромиться цього, цурається патріотизму: Нам, українцям, воно якраз і не до лиця (надміру любити Україну.