Аналіз праць М. Костомарова. Характеристика українсько-турецьких відносин. Функціонування дипломатичних посольств і місій. Динаміка контактів між козацькою Україною та Османською імперією за гетьманування Б. Хмельницького. Зовнішня політика Гетьманщини.
Аннотация к работе
Українсько-турецькі відносини середини XVII ст. в оцінці Миколи КостомароваКостомарова, висвітлено українсько-турецькі відносини середини XVII ст., зокрема функціонування дипломатичних посольств та місій, динаміка контактів між Україною та Османською імперією за гетьманування Б. Хмельницького. Серед них була грамота Мегмеда IV, у якій зазначалось, що султан відповідає згодою на прохання гетьмана прийняти його і Військо Запорозьке під свою протекцію [2, 63]. Хмельницькому у війні з Річчю Посполитою («направити хана з ордою»); своєю чергою гетьман обіцяв приєднати до Османської імперії значну частину Польського королівства. Костомаров стверджував, що «керівник козаків не боявся пестити турків обіцянками, що козаки будуть васалами Османської імперії» [4, 300]. Причини звернення до Стамбулу були очевидними: розвиток відносин між Гетьманщиною та Річчю Посполитою після укладення Зборівського миру 1649 р. давав гетьману усе нові докази, що досить скоро українцям доведеться відстоювати, завойовану за цією угодою автономію, зброєю.