Основні напрямки українсько-італійських відносин у політичній, економічній, гуманітарній та культурній сферах суспільного життя. Формування іміджу незалежної України в Італії у засобах масової інформації. Тяглість культурних традицій цих стосунків.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі історії та філософії історії Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор член-кореспондент НАН України, ЄВТУХ Володимир Борисович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Інститут соціології, психології та управління, директор. Захист відбудеться "15жовтня2010 року о _12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.02 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Зміст зовнішньої політики визначені Конституцією України (стаття 18): "Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загально визначеними принципами і нормами міжнародного права".1 Це завдання конкретизується і деталізується у стратегії зовнішньої політики, яка була затверджена Верховною Радою України у документі під назвою "Основні напрями зовнішньої політики України". Виходячи з цього визначальною рисою зовнішньої політики України стосовно цих держав є встановлення з ними відносин політичного і військового партнерства, взаємовигідного економічного співробітництва, широких культурних, наукових, гуманітарних звязків."2 Однією з важливих умов реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію України до Європейського Союзу є розвиток двостороннього співробітництва з країнами - членами Євросоюзу. Мета дисертаційного дослідження визначена з урахуванням актуальності обраної теми і наукового рівня її розробки й полягає: у здійсненні обєктивного аналізу українсько-італійських відносин у нових геополітичних умовах; зясуванні ґенези українсько-італійських відносин, їх розвитку у конкретних історичних умовах у політичній, економічній, гуманітарній та культурній сферах й впливу двосторонніх відносин на процес інтеграції нашої держави у світовий політичний, економічний, соціокультурний простори. проаналізувати динаміку українсько-італійського політичного діалогу як основи розвитку відносин між двома країнами; розкрити процес формування договірно-правової бази відносин між Україною та Італією; При написанні роботи були застосовані такі методи: загальнонаукові, які дозволили описати, порівняти, класифікувати найбільш вагомі чинники в українсько-італійських відносинах; спеціально-історичні методи, зокрема конкретно-пошуковий, за допомогою якого була здійснена систематизація та аналіз джерел з проблеми, і проблемно-хронологічний, що забезпечив розподіл широкої теми дослідження на окремі, відносно вузькі проблеми та історичного аналізу, котрий дозволив досліджувати явища двосторонніх стосунків у процесі їх становлення і розвитку Оскільки міждержавні відносини є складним соціополітичним феноменом, який стосується різноманітних сфер суспільного життя, то у його дослідженні певною мірою використовуються інші методи, притаманні таким соціальним наукам, як економіка, соціологія, зокрема структурно-системний, що сприяв відтворенню суспільно-політичної ситуації, у якій реалізувалися основні завдання українсько-італійських відносин, та статистичний, котрий уможливив фаховий аналіз статистики щодо конкретного наповнення українсько-італійських відносин у різних галузях суспільного життя.У підрозділі "Динаміка українсько-італійських політичних відносин" висвітлено передумови встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італією, динаміку українсько-італійського політичного діалогу, проаналізовано результати двосторонніх візитів, досліджено вплив процесу розвитку двосторонніх українсько-італійських відносин на процес інтеграції України у європейські та євроатлантичні структури, а також подається характеристика процесу формування договірно-правової бази відносин між Україною та Італією. Дана подія стала свідченням доброї волі Італії по відношенню до нашої держави, бажання і готовності до налагодження співробітництва і стала передумовою для встановлення дипломатичних відносин між двома країнами і, отже, має усі підстави розглядатися як офіційна точка відліку у розвитку двосторонньої співпраці між Україною та Італійською Республікою. У період, який аналізується в даній роботі були підписані, зокрема, такі двосторонні документи (за хронологією): Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італійською Республікою (29.01.1992р.); Спільна заява з питань економічних відносин між Урядом України та Італії (15.04.1992р.); Угода про співробітництво між МВС України і МВС Італії у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин та з організованою злочинніст