Зіставно-типологічний аналіз українсько-російських дієслівних омонімів з погляду їхньої форми і змісту в генетичному, структурному, семантичному та функціональному аспектах. Міжмовні перехресні ряди омонімів, сфера їх вживання, стилістична маркованість.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТДисертація виконана в Київському національному лінгвістичному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Кочерган Михайло Петрович, доктор філологічних наук, професор кафедри загального та українського мовознавства, Київського національного лінгвістичного університету, завідувач кафедри Подолян Ілона Еріхівна, кандидат філологічних, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра лексикології та стилістики англійської мови, доцент Захист відбудеться 15.03.2002 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університетуАктуальність реферованого дослідження зумовлюється необхідністю більш детального висвітлення динаміки лексико-семантичних систем української та російської мов, виявлення гомогенності чи гетерогенності їх лексичного складу, зясування характеру та типів міжмовних лексичних корелятів у плані як форми, так і змісту. Традиційно міжмовні омоніми розглядаються з точки зору наявності або відсутності генетичних звязків між одиницями (розширення, звуження чи переосмислення значення слів), співвідношення первинних та вторинних семантичних структур (В.В.Акуленко, М.П.Кочерган, В.П.Анікін, Л.Г.Кашкуревич, А.Є.Супрун), функціонально-стилістичних особливостей паралельних лексичних утворень у двох мовах у процесі їх контактування (Л.В.Бублейник, В.М.Манакін, К.І.Ходова, І.С.Ровдо, М.В.Чіжмарова, О.А.Шаблій та ін.). Незважаючи на те, що загальнотеоретичні засади, джерела й причини виникнення явища міжмовної омонімії близькоспоріднених мов з урахуванням їхньої частиномовної належності та формально-семантичної стратифікації вже розроблялись, цілісного контрастивного аналізу омонімів-дієслів у генетичному і функціонально-семантичному аспектах в українській та російській мовах ще немає, а тому пропоноване дослідження є на часі. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: окреслити основні підходи до вивчення дієслівних міжмовних омонімів за генетичним, формальним та змістовим принципами; Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вперше встановлено типологію семантичних і номінативних структур українсько-російських дієслівних міжмовних омонімів з позиції співвідношення їхньої внутрішньої та зовнішньої форми, розкрито механізм їх взаємодії з такими категоріями, як способи дієслівної дії, аспектуальні класи у звязку з функціонально-ономасіологічною характеристикою одиниць, їх морфемно-структурною співвіднесеністю.Зокрема, дієслівні омоодиниці укр. зори?ти, зорі?ти - рос. зо?рить, зори?ть, що постали в результаті внутрішньомовної омонімії, в українській мові мають спільну семантику зорового сприймання, повязуються з ідеєю світла, на відміну від російської, де значною мірою представлена семантика росту, доведення до певного стану. Дієслова на позначення процесів реальної дійсності й загальних форм існування матерії, які розмежовуються на дві підгрупи: а)дієслова з екзистенціальною семантикою (ЛСГ зародження, початку, завершення, зникнення, деструкції або знищення матерії): укр. явля?тися - рос. явля?ться, укр. дозрі?ти - рос. дозре?ть; укр. зни?кнути - рос. сни?кнуть, укр. ча?хнути-рос. ча?хнуть та б) дієслова на позначення станів і процесів Всесвіту, астрономічних понять, земної поверхні, часу, простору: укр. зори?ти, зорі?ти - рос. зо?рить, зори?ть; укр. лучи?тися - лучи?ться; укр. проляга?ти - рос. пролега?ть тощо). Дієслова на позначення природних, фізичних станів обєктів довкілля: а) ЛСГ зорового сприйняття, світла/пітьми, бачення/небачення, горіння, свічіння тощо: укр. хлю?пати-рос. хлю?пать; укр. надиви?тися - рос. надиви?ться, укр. гляді?тися - рос. гляде?ться; укр. загаси?ти - рос. загаси?ть, укр. ви?світити - рос. вы?светить; б) стану природи, внутрішнього стану людини: укр. заві?трити - рос. заве?треть, укр. натоми?ти - рос. натоми?ть; в) дієслова зі значенням звучання й ономатопеї: укр.о?йкнути - рос. о?йкнуть; укр. запле?скати - рос. заплеска?ть. Дієслова на позначення абстрактних понять (психічних, інтелектуальних, вольових, емоційних станів та процесів): укр. хли?пати - рос. хли?пать; укр. ви?знати - рос. вы?знать; укр. ви?зубрити - рос. вы?зубрить; укр. оха?яти - рос. оха?ять; укр. раді?ти - рос. раде?ть; укр. дурні?ти - рос. дурне?ть; укр. млі?ти - рос. мле?ть; укр. щемі?ти - рос. щеми?ть; укр. жури?тися - рос. жури?ться. "очікувати, сподіватися" - рос. гада?ть збігається з трьома останніми значеннями українського відповідника; укр. губи?ти "втрачати щось", "втрачати певні якості, особливості", "призводити до загибелі" - рос. губи?ть збігається тільки з останнім значенням українського дієслова; б) сфера обміну, звичаєвість, обрядовість: укр. гости?ти - рос. гости?ть; укр. заручи?тися - рос. заручи?ться; укр. ла?дити - рос. ла?дить; в) етикет, мораль, форми ввічливості й інші аксіологічні по