Історичні уроки українсько-російських взаємовідносин, сучасний стан актуальних проблем. Зміст програми Народного Руху, пріоритетні завдання з розвитку взаємовідносин з Російською Федерацією. Рухівські програмні вимоги українсько-російських відносин.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРаціоналізація відносин з Російською Федерацією - одне з пріоритетних завдань України, що передбачає, з одного боку, відновлення та розвиток економічних звязків, з іншого - забезпечення політичної і економічної безпеки України у взаємовідносинах з Росією. Рух одна з не багатьох партій в українському політикумі, яка має свою збалансовану українську програму взаємовідносин України з Росією як незалежних держав. Наукове завдання дослідження полягає у висвітленні досвіду Народного Руху України з розробки програми українсько-російських відносин, втілення рухівської концепції стосунків з Росією в практичну діяльність. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової проблеми «Вплив політичних партій та громадських організацій на формування національної свідомості громадян як чинника українського державотворення» (державний реєстраційний номер 0197U008732), яка розробляється кафедрою історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету згідно з Координаційним планом Міністерства освіти і науки України, а також з кафедральною темою «Політичні партії та громадські організації: історія і сучасність» (реєстраційний номер 332 - 78). Мета і завдання дослідження: проаналізувати програмні документи і практичну діяльність Народного Руху України як загально-громадського руху і політичної партії в контексті українсько-російських відносин; зясувати історично-ідеологічні витоки його програмних положень відносно взаємин з Росією та зміст теоретичного доробку; висвітлити практичну діяльність і ступінь реалізації рухівських програмних положень у законотворчій діяльності парламенту і виконавчій владі.Кузьо визначає, що Росія була і буде найближчим часом головною зовнішньою загрозою незалежності України, а Спілка офіцерів України (СОУ), яка повязана з Рухом, була головною рушійною силою у поширені ідей націоналізму серед військових та стриженім збройних сил України. Росія фактично є постійним джерелом нестабільності й зовнішньої загрози для України через те, що вона проголосила своїм зовнішньополітичним пріоритетом економічну та військово-політичну реінтеграцію пострадянського простору, у якому вона домінуватиме. Визначивши НРУ як найбільш вагому народно-демократичну силу, дослідник звинувачує Рух у тому, що рішення про безядерний статус України було прийнято завдяки рухівцям, які є послідовними провідниками лінії на відмежування від Росії за будь-яку ціну. Ці збірки є своєрідним аналізом політичної палітри Росії й України і допомагають зрозуміти, якою може буде російська політика стосовно України й українська - стосовно Росії - у недалекому майбутньому. Життя осередків Руху та інформацію про різні заходи, які здійснювали крайові рухівські організації, заяви та звернення з приводу важливих політичних подій, що відбувались в Україні, відбивають газети крайових організацій НРУ: «За вільну Україну» (Львівська КО НРУ), «Рух» (Одеська КО НРУ), «За вільне Поділля» (Вінницька КО НРУ), «Волинь» (Рівненська КО НРУ), «Український Південь» (Миколаївська КО НРУ), «Луганські вісті» (Луганська КО НРУ).Зїзд прийняв Ухвалу III зїзду Руху з вимогами про вихід України з СНД, зробив заяви «Про становище в Криму» і «За добросусідські, взаємовигідні відносини України і Російської Федерації». У векторі протидії зовнішньому впливу Росії на деструктивні процеси в Україні Рух сконцентрував свою увагу на питаннях викриття сепаратизму кримського керівництва, критиці політики поступків Президента України в переговорах з Росією відносно ЧФ і участі в проекті СНД. Рух вимагав від Президента категоричних протестів через дипломатичні канали проти втручання Росії у внутрішні справи України, негайної реорганізації Кабміну України, який повинен очолити безпосередньо Президент держави, анулювання Верховною Радою України незаконного Акту про самостійність Криму, скасування призначеного на 2 серпня 1992 р. незаконного референдуму в Криму, розпуску тимчасової ВР Криму, введення в Криму президентського правління на період до обрання законної ВР Криму, притягання до кримінальної відповідальності за протидержавну змову з метою порушення територіальної цілісності України організаторів незаконного акту, невідкладного запровадження інституту громадянства України, заборони діяльності партій і громадсько-політичних організацій, метою яких є порушення територіальної цілісності України. У звязку з одностороннім скасуванням Верховною Радою Росії Акта 1954 р. стосовно підпорядкування Криму, що було втручанням у внутрішні справи України, Рух, наводячи аргументи про загрозу цілісності і незалежності держави, наполягав на звернені ВР України до Північноатлантичної Асамблеї. Було підписано Угоду про принципи формування ВМС України і ВМФ Росії на базі Чорноморського флоту.