Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній сфері. Україно-російські відносини у економічній сфері. Майбутнє українсько-російських відносин у економічній сфері. Сучасний стан українсько-російських відносин у соціальній сфері.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКЕ ОБЛАСНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ВІДДІЛ: ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ СЕКЦІЯ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Сучасний стан українсько-російських відносин у політичній сфері.............3 І.1 Напрямки українсько-російських відносин у політичній сфері…………………3 І.2 Українсько-російські відносини в Євроатлантичному інтер’єрі...........................5 І.3. Існуючі проблеми в українсько-російських відносинах.......................................6 І.4. Майбутнє українсько-російських відносин у політичній сфері.........................10 Розділ ІІ. Україно-російські відносини у економічній сфері........................................11 ІІ.1. Проблеми існуючі в українсько-російських економічних відносинах.............15 ІІ.4 Історія виникнення проблем у економічних стосунках Росії та України..........16 ІІ.5. Сучасний стан українсько-російських відносин у соціальній сфері…….26 ІІІ.1. Історія виникнення і шляхи вирішення проблем у соціальній сфері..............29 Висновки...........................................................................................................................31 Список використаних джерел.........................................................................................33 Додатки Вступ Відносини з Росією були і залишаються одним із пріоритетів української політики. При підготовці роботи були поставлені такі завдання: 1) Визначити стан українсько-російських відносин на час початку нового етапу в їх розвитку (прихід до влади В.Путіна). Історіографічною базою дослідження виступають праці істориків, політологів, соціологів, економістів, журналістів, політиків присвячені стану українсько-російських відносин на сучасному етапі. Не дивно, адже ці відносини не тільки хвилюють народи двох держав, але і в деякій мірі розставляють геополітичні акценти. У той же час постійною складовою російської політики залишається прагнення втримати Україну у сфері свого впливу, зберегти реальні важелі тиску на неї. Головний напрямок завоювання України - це втягування її у нові інтеграційні структури на кшталт союзу Білорусь-Росія або зміцнення організаційних структур СНД через поступове мяке перетворення цього обєднання із співдружності держав на державну співдружність. Якщо раніше ці країни, надто ж США, абсолютизували свої відносини з Росією і не визнавали Україну субєктом міжнародної діяльності, то приблизно з початку 1994 р. адміністрація президента Б. Клінтона почала надавати відносинам з Україною самостійного значення. Європі потрібна, звичайно, стабільна та економічно міцна Україна як чинник неконфліктності на східному та, можливо, південно-східному напрямах. Особливо сильні такі уявлення в Москві, яка тривалий час утверджувалась як столиця надцентралізованої авторитарної держави, що у різний спосіб беззастережно підпорядкувала собі довколишній простір.