Українсько-російська політика доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років. Геополітичні зміни внаслідок світової війни, розпаду Російської імперії. Особливості вирішення проблеми українсько-російського співіснування на автономістських засадах.
Аннотация к работе
Українсько-російські відносини (кінець 1918-початок 1919 рр.): дипломатичний аспектА на початку листопада 1918 р. відносини між Україною та РСФРР фактично взагалі були припинені.Українсько-російські відносини (кінець 1918 - початок 1919 рр.) Це, в свою чергу, надавало йому змогу відмовитися як від дотримання брестських угод, так і тих, що були досягнуті у ході українсько-російських мирних переговорів, припинити зносини з українським урядом, повести відкриту боротьбу за відновлення радянської влади в Україні. Загальний стан республіканського війська, що брало участь у протигетьманському повстанні, не давав вагомих підстав вірити в те, щоб Україна могла втриматися власними силами без союзу з одним з головних центрів у Східній Європі - Антантою, РСФРР чи «білою» Росією, адже жоден із них не відзначався прихильністю до української незалежності. Таким чином уряд РСФРР від початку окреслив своє бачення розвитку ситуації в Україні і перспектив її подальшого розвитку, заперечував свою причетність до збройного протистояння на її території, вважаючи його виключно внутрішніми справами України, кваліфікуючи його як конфлікт між двома урядами. 9 січня Директорія надіслала свою відповідь на ноту голови зовнішньополітичного відомства РСФРР, в якій спростовувались заяви про непричетність радянської Росії до військових дій в Україні, ніби на її території воює виключно військо незалежного робітничо-селянського уряду України.