Динаміка відносин з огляду на актуальний стан міждержавного діалогу та особливостей внутрішньополітичного розвитку двох держав. Політичний та безпековий вимір українсько-німецького співробітництва, зважаючи на останні тенденції глобального розвитку.
Аннотация к работе
Українсько-німецькі відносини: політичний та безпековий виміри співробітництваАктуальність теми дослідження визначається необхідністю наукового обґрунтування особливого характеру політичного та безпекового виміру українсько-німецьких міждержавних відносин. Однак, невідповідність потенціалів політичного та економічного впливу цих двох держав визначає відмінність поведінки України та ФРН у відносинах між собою та перешкоджає розбудові між ними стратегічного партнерства. Дослідження є складовою виконання комплексних програм науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» №019U015201, програми Інституту міжнародних відносин «Розробка міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української держави» №0197U003322, а також наукової теми кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин «Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин» №0197U003325. У процесі дослідження інтенсифікації інтеграційних процесів у Європі з огляду на політичний та безпековий потенціал країн, відносини між якими становлять обєкт дослідження, дисертант спирався на висновки, зроблені у працях з геополітики та геостратегії. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній здійснено спробу дослідити політичний та безпековий вимір українсько-німецьких відносин, зважаючи на нові тенденції глобального розвитку системи міжнародних відносин.У вступі обґрунтовується наукова актуальність теми‚ визначаються обєкт‚ предмет‚ мета і завдання дослідження‚ встановлюється звязок з науковими програмами й планами Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка‚ висвітлюються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ а також апробація висновків дисертації і наукові публікації‚ у яких викладені результати дослідження. Основу для вивчення політичного та безпекового виміру українсько-німецького співробітництва склали міждержавні договори, міжурядові й міжвідомчі угоди, офіційні заяви, інші документи двосторонніх відносин, укладені між Україною та Федеративною Республікою Німеччина на різних рівнях. Кривоноса, що були опубліковані в Україні, починаючи з 1991 року, необхідно зазначити, що актуальні питання співробітництва України та Федеративної Республіки стали предметом небагатьох досліджень. Працям цих авторів притаманне схоже бачення ролі і місця ФРН у відносинах з Україною, що визначається виключним положенням Німеччини в Європі, міжнародною роллю цієї держави як контрибутора європейської безпеки та локомотива інтеграційних процесів в Європі. Україна та Німеччина були змушені фактично на порожньому місці розбудовувати двосторонні міждержавні звязки одна з одною, зважаючи на те, що Федеративна Республіка Німеччина за часів існування Радянського Союзу не мала теоретичних концепцій та не здійснювала практичних кроків щодо розвитку політичних та економічних звязків з Україною, а Українська Радянська Соціалістична Республіка взагалі була позбавлена фактично усіх зовнішньополітичних ознак.У ході складного процесу становлення України в якості субєкта міжнародних відносин та визначення її зовнішньополітичних пріоритетів, політичне керівництво нашої держави окреслило коло своїх стратегічних партнерів, серед яких провідне місце зайняла Федеративна Республіка Німеччина. Місце України у зовнішньополітичній концепції ФРН визначалося за умов перегляду Німеччиною власної зовнішньополітичної доктрини після обєднання її східних та західних земель і детермінується на стогодні усвідомленням Федеративною Республікою геополітичного значення нашої держави для зміцнення безпеки на сході Європейського континенту особливо після перетворення України на безпосереднього сусіда розширеного ЄС. Договірно-правова база визначає сучасний порядок денний українсько-німецьких відносин та створює належні правові засади для подальшого розвитку двостороннього українсько-німецького співробітництва. Ранній етап двосторонніх відносин, що характеризувався формальним визнанням України як незалежної держави у результаті досягнення домовленостей щодо безядерного статусу України змінився конструктивними відносинами між Німеччиною та Україною. Політичний та безпековий вимір українсько-німецької співпраці відзначається високими якісними результатами, а саме: підтримкою Німеччини позиції України щодо неприпустимості розміщення ядерної зброї на теренах країн Центральної та Східної Європи, прагнення нашої держави до інтеграції в євроінтеграційні структури, а також при розбудові відносин особливого партнерства з Альянсом.