Аналіз сутності та тенденцій розвитку відносин між Україною та Болгарією в 90-х рр. ХХ століття. Розвиток соціально-економічних та військово-політичних відносин між двома країнами. Напрями співробітництва в освітній, науковій та мистецькій галузях.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Павленко Вікторія Вікторівна, Національна академія внутрішніх справ України, кафедра гуманітарних дисциплін, професор кандидат історичних наук Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ всесвітньої історії та міжнародних відносин. Захист відбудеться "26 ”лютого 2004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 Інституту української археографії та джерелознавства ім.Українсько-болгарські відносини репрезентують, зокрема, один із напрямків взаємодії східно-й південнословянського макроетнічних утворень, традиція взаємин між якими має тисячолітню історію. Відродження української державності наприкінці ХХ ст. надало імпульсу співробітництву між Україною та Болгарією у соціально-економічній, військово-політичній та культурній сферах. Характерно, що українсько-болгарські відносини мають багатовікову історичну традицію, яка засвідчує їхню значущість як для повноцінного розвитку обох народів, так і для загальноєвропейського історичного процесу. Особливий інтерес викликають проблеми соціально-економічних відносин між Болгарією та Україною. Мета дослідження: проаналізувати сутність та тенденції розвитку відносин між Україною та Болгарією в 90-х рр.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, викладені загальні положення про стан її наукової розробки, сформульовано мету й основні завдання роботи, розкрито теоретико-методологічну базу дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення дисертації, вказано форми її апробації та структуру. ХХ ст.) ; другий та третій напрями представлені літературою присвяченою сучасним суспільним трансформаційним процесам відповідно у Болгарії та Україні; четвертий напрям складають роботи, важливі для дослідження економічного аспекту українсько-болгарських відносин; у літературі віднесеній до пятого напряму, зібрано праці з питань співробітництва між двома державами у галузях науки та культури; до шостого - роботи, в яких досліджуються етнічні процеси у сучасному світі й Україні; до сьомого - роботи, які стосуються участі Болгарії та України в європейських інтеграційних процесах. До них логічно прилягають українські та болгарські періодичні видання, що віднесені до наступної групи джерел, які насичені багатим та різноманітним матеріалом стосовно міжнародної взаємодії Болгарії та України, статтями та виступами державних керівників різних рангів, інтервю офіційних осіб. Значну частину важливих матеріалів, які дозволили глибше вирішити завдання дослідження, дисертантові вдалося залучити із Поточних архівів Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики України, Міністерства культури та мистецтв України, Міністерства освіти та науки України. Саме цей комплекс джерел, який становить 127 найменувань, дав можливість зосередити увагу на найважливіших аспектах розвитку відносин між Україною та Болгарією у 90-х рр.Склалося так, що Україна стала новою батьківщиною для багатьох етнічних спільнот, які приходили із різних реґіонів світу. Характер утвердження української державності значною мірою визначається особливостями розвитку міжетнічних відносин. Зважаючи на це, та з огляду на поліетнічний склад населення України, особливого значення набуває цивілізоване вирішення етнонаціональних проблем. У процесі державотворення вкрай важливо враховувати Етнонаціональні особливості реґіонів України. Матеріали етносоціологічного дослідження, залучені дисертантом, показали, що болгари протягом тривалого перебування на українських теренах зберегли свої національні традиції, багату культуру та духовність.Проблеми, які постали перед Україною та Болгарією в їх прагненні приєднатися до європейської спільноти були ідентичними через подібне минуле. За цей рік товарообіг між Болгарією і країнами CEFTA склав 518,2 млн. дол. Зважаючи на значний транзитний потенціал України та Болгарії, цілком зрозумілою є співпраця обох країн у рамках програми INOGATE, яка спрямована на забезпечення транспортування нафти та газу з реґіону Каспійського моря до Європи. Є звичайно, певні застереження щодо можливого розходження інтересів між Україною та Болгарією у контексті співробітництва у рамках ЧЕС, інших Реґіональних економічних організаціях, де Болгарія намагається відіграти роль лідера, особливо після початку переговорного процесу щодо її приєднання до ЄС. Відтак, Україна мала б активізувати балканський напрямок своєї політики, роблячи ставку на розвиток двосторонніх звязків з Болгарією, зовнішньополітичні, економічні та оборонні устремління якої обєктивно відповідають національним інтересам нашої держави.