Аматорське мистецтво та професійний театр України, особливості та етапи його розвитку в історичний період, що вивчається. Українські артисти в Петербурзі та на Кишинівській сцені, оцінка їх творчих досягнень та внесок в розвиток світової культури.
Аннотация к работе
Курсова роботаУкраїна входила до складу то Польщі, то Росії, то Радянського союзу й змушена була майже завжди в тій чи іншій формі терпіти політичне, духовне й навіть релігійне гноблення. Коли сумної памяті закон 1876 року закрив майже наглухо всі шляхи до українського національного руху в Росії, театр лишився одним з небагатьох просвітів, і в пристрасному устремлінні знайти який-небудь вихід національному почуттю потреби національного самовияву, була з усією енергією використана та невелика галузь цього самовияву, яка давала йому сцена. Історія виникнення, розвитку українського театру хронологічно охоплює період другої половини ХІХ ст., тобто з 1850 до 1900 р.р. В цей час театр був започаткований як професійний, мав свою трупу, свого режисера і свого директора. При написанні курсової роботи мною були використані такі методи: аналізу та синтезу, порівняльно-співставний метод та загально наукові принципи: історизму, який дозволяє виявляти характерні закономірності виникнення та розвитку театру в Україні; обєктивності - базується на критичній оцінці передумов виникнення професійного театру та плюралізму, який дав змову всебічно їх дослідити. театр про народ і для народу, театр, який вийшов із народу, де поєднались гра, автентичний та вторинний фольклор, побут, обряди, етнографізм, а не тільки принципи «перетворення» та «діяння», цілком можна визначити як різновид народного театру, найбільш соціально заангажованої мистецької системи.Саме такий театр був поширений на території України. Дослідивши і вивчивши історію розвитку професіонального театру України в другій половині ХІХ ст. я зясувала, що: аматорські гуртки підготували групи для розвитку професіонального театру України; зясувала, що український театр зазнав жорстких утисків з боку російського уряду; що українське професійне театральне мистецтво розвивались у дуже несприятливих умовах: не було спеціальних закладів, приміщень, належних традицій режисури й акторської гри, високохудожнього репертуару; охарактеризувала діяльність перших професійних театрів, визначила склад різних труп, які гастролювали по Україні та за її межами. встановила, що виступи українських артистів як в Україні, так і в Росії і Кишиневі мали неабиякий успіх. Для української сцени було великим щастям, що зі сформуванням перших українських труп в них виступав цілий ряд високих сценічних обдаровань, які силою свого таланту надавали нової цінності старим і слабким творам, вливали сповнений життя й краси зміст навіть у наївні, невміло змальовані становища та типи, і давали публіці в цих безнастанно повторюваних одних і тих самих пєсах високу художню насолоду.