Зародження і розвиток діяльності українських скаутських частин у контексті молодіжного руху і суспільного життя України. Співвідношення закордонної і національної складових руху. Участь руху в громадсько-політичному житті України досліджуваного періоду.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Мусієнко Володимир Васильович, професор кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться “26” листопада 2001р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. В дисертації відтворено комплексну картину зародження, розвитку й діяльності українських скаутських частин у контексті молодіжного руху і суспільного життя України. Реконструйовано особливості організаційної побудови, управління, форм і методів діяльності, що дозволяє вияснити основні напрямки розвитку українського скаутського руху. Предпосылки и причины возникновения украинского скаутизма как воспитательного и мировоззренческого движения были обусловлены историческими обстоятельствами Украины исследуемого периода, связанными с ее борьбой за восстановление своей государственности.Кращому зясуванню громадсько-політичних рухів України ХХ століття сприяє розгляд питання про участь та роль у них молодіжного руху і, зокрема, скаутського як його важливої складової. Скаутинґ як виховна система і широкий світовий рух прижився й у значній мірі вплинув на виховання української молоді, залишив слід у громадсько-політичному житті України XX ст. Прямі аналогії з роллю скаутського руху виникають у дослідника при аналізі новітньої історії України. Третя спроба - нарис історії С.Левицького «Український Пластовий Улад в роках 1911-1945 у спогадах автора (Причинки до історії Пласту)» видана в Мюнхені 1967 р., в значній мірі була їх реконструкцією. Місце в історії руху осіб - відомих діячів і вихованців скаутського руху - висвітлили у своїх статтях М.Ганушевський, А.Гладилович, Д.Козій, Б.Кравців, Б.Сітницький, У.Старосольська та ін.; окремі дослідження присвячені вихованим у скаутських організаціях діячам національно-визвольного руху, зокрема, найбільшу увагу приділено особі Головного Командира УПА Р.Шухевича.У першому розділі “Історичні передумови зародження і особливості організаційного становлення українського скаутського руху” зясовуються особливості виникнення українського скаутського руху на основі двох головних складових: національної традиції виховання та організацій молоді і світового скаутинґу при перевазі останнього. До організацій, які слід зачислити до українського скаутського руху належать скаутські гуртки Галичини 1911-1913 рр. до остаточного утвердження назви “Пласт”, Пласт (назви: Український пласт і Український Пластовий Улад), Драгоманівський (Мазепинський) Пласт і цілий ряд т.зв. “стрілецьких пластів” Галичини перед Першою світовою війною, організації типу “Молода Січ” (Рогатин, 1912) і “Молоді козаки” (Олександрія на Волині, 1920), які часто потім вливалися до Пласту; Українські Бой-Скаути координовані Всеукраїнською Скаутовою Радою та інші українські скаутські загони і товариства зразка “Молодих січей” (Камянець-Подільський) періоду Української революції (1917-1921); українські скаутські частини в таборах інтернованих та перших років еміграції (Загін Українських Скаутів в Тарнові, Школа Український Пластунів у Щепіорно біля Каліша, Польща); Українська скаутська організація - УСОР та частини, обєднані Українською Пластовою Командою в Чехо-Словацькій республіці; товариства, які перейняли методи Пласту після його заборони в 1930 р. на окупованих Польщею землях; українські скаутські частини західної і, можливо, східної діаспори; частини, обєднані в Союзі українських пластунів-емігрантів (СУПЕ); Виховні спільноти української молоді (ВСУМ) тощо. Після заборони Пласту на західноукраїнських землях роль керівного органу переймає таємний Пластовий Центр, що діє до 1944 р. Організаційні форми, в яких розвивається український скаутський рух того періоду найрізноманітніші: видавничий кооператив “Вогні”; туристично-краєзнавче товариство «Плай», спортивні клуби ім. сотника Ф.Черника і «Стріла», Доріст товариства «Рідна Школа»; табори молоді КВОММ - Комісії виховних осель і мандрівок молоді й Українського Гігієнічного товариства; ВСУМ - Виховні спільноти української молоді; частково іншітовариства. Перший варіант редакції Скаутського Закону спостерігаємо в Першій Українській Юнацькій Дружині Бой-Скаутів у Білій-Церкві на Київщині (Є.Слабченко): 1) скаут шанує честь свою і своєї організації; 2) скаут є вірним і гідним сином свого народу; 3) скаут допомагає ближнім своїм; 4) скаут в кожному бачить ближнього, а всіх інших скаутів бачить своїми братами; 5) скаут поводиться як козак-лицар; 6) скаут поважає своє провідництво; 7) скаут любить природу і старається пізнати її; 8) скаут є завжди веселим; 9) скаут є ощадний; 10) скаут є чистий в думках, мові, вчинках.