Стратегічні та тактичні цілі українського самостійницького руху в умовах Другої світової війни. Причини появи та характер громадянського протистояння. Перебіг політичних, етнічних і збройних конфліктів як форм українського самостійницького руху.
Аннотация к работе
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРозбудова незалежної держави Україна робить нагальним завдання оздоровлення духовності суспільства, формування високої національної свідомості, подолання комплексу неповноцінності та провінційності, що навязувався нації протягом багатьох століть. Дослідження українського самостійницького руху 1939 - 1940-х років, стратегічною метою якого була боротьба за державну незалежність, необхідне також і для політичного примирення, вирішення морально-психологічних проблем, які загострилися протягом останніх років в Україні. Насамперед це стосується завдання вироблення обєктивно-історичної оцінки наслідків міждержавних конфліктів і суспільно-політичних криз, які зумовили появу українського самостійницького руху як форми громадянського протистояння і боротьби проти тоталітаризму. Хронологічні межі дослідження охоплюють 1 вересня 1939 р. - 2 вересня 1945 р. Вибір нижньої хронологічної межі зумовлено зміною тактичних і стратегічних завдань та цілей українського самостійницького руху, складністю радянізації Західної України та початком Другої світової війни; верхньої - завершенням Другої світової війни, формуванням нових політичних реалій в Європі, звуженням числа учасників конфлікту. Мета роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу історичних джерел, здобутків історіографії вивчити й проаналізувати зміст, особливості, характерні риси форм організованого протистояння учасників громадянського конфлікту, виявити факторні впливи зовнішньополітичних чинників на динаміку розвитку та структурних змін українського самостійницького руху як форми громадянського протистояння і боротьби проти тоталітаризму.У підрозділі 1.1 "Стан наукової розробки теми" зясовано, що проблема українського самостійницького руху завжди перебувала у центрі уваги науковців. Однак радянські фахівці не розглядали український самостійницький рух як форму громадянського протистояння та боротьби проти тоталітаризму. Отже, аналіз історіографії дозволяє стверджувати, що попри чисельну історіографічну спадщину, український самостійницький рух як форма громадянського протистояння і боротьби проти тоталітаризму у роки Другої світової війни не став предметом спеціального наукового вивчення, чим і зумовлено звернення автора дисертації до дослідження цієї теми. Вони дозволили дослідити історію українського самостійницького руху, встановити ступінь його залежності від двох тоталітарних режимів; зясувати політико-ідеологічні мотиви боротьби з окупаційними режимами; масштаби та розмах бойових дій підрозділів ОУН-УПА, організацію антирадянського збройного повстання на території Західної України. У підрозділі 1.3 "Методи і принципи, методологічна основа дослідження" визначено, що головними методологічними принципами дослідження стали наукова обєктивність, історизм, історичний плюралізм та поєднання цивілізаційного і стадіального підходів до вивчення українського самостійницького руху.
План
1. Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких публікаціях дисертанта
1. Процес переходу до підпільних форм боротьби з метою реалізації державотворчої програми ОУН (б) у світлі репресивних заходів нацистської влади // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2006. - Вип. 10. - Част. 2. - С. 37-45.
2. Збройна боротьба військових угруповань українського національно-визвольного руху з нацистським та радянським режимом у 40-х роках ХХ ст. // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. - К., 2006. - Вип. 4 (37). - С. 137-142.
3. Український національно-визвольний рух в 1920-х - 1930-х рр.: етапи становлення // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник статей). - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - Вип. 33. - С. 158-166.
4. Компаративний аналіз націоналістично-визвольного руху за умов окупації України тоталітарними державами (1939-1945): проблеми історіографії // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. - К., 2007. - Вип. 1 (38). - С. 166-170.
5. Громадянський і етнополітичний конфлікт в Україні: передумови та наслідки 1943 - 1945 рр. // Гілея. - К., 2009. - Вип. 23. - С. 102-109.
6. Окупаційна політика німецького режиму як детермінаційний чинник суспільних антагонізмів (1941 - 1942 рр.) // Сіверянський літопис. - № 2 - 3. - 2009. - С. 84-89.
7. Тактика і стратегія самостійницьких сил у контексті громадянського протистояння та боротьби з тоталітаризмом в Україні (1941 - 1942 рр.) // Культура народов Причорноморья. - № 162. - 2009. - С. 108 - 111.