Характеристика ролі національних та міжнародних інститутів, які впливають на параметри функціонування механізмів зайнятості. Аналіз оптимізації структури роботи працездатного населення та її функціональних елементів в умовах ринкової трансформації.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНРобота виконана у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Захист відбудеться 19 травня 2005 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 по захисту дисертацій в Інституті світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України за адресою: Київ, вул. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України за адресою: Київ, вул.Створення ефективного ринку праці, його оптимізація на засадах сучасної, конкурентоспроможної економічної стратегії постають умовами забезпечення сталого розвитку економіки країни, покращення рівня життя населення. Усе це змушує досліджувати формування структури зайнятості працездатного населення в умовах інтернаціоналізації не лише в контексті ринків товарів, послуг та капіталів, але й робочої сили; тенденції, які превалюють на ринку праці; напрямки, форми та ступінь втручання держави у стихійно-ринкові механізми розвитку трудових відносин. Іншими важливими здобутками роботи, які характеризують новизну наукових результатів та розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми, є наступні: ? вперше виявлено, що на етапі глобалізації саме цільове регулювання ринку праці та якісного стану робочої сили постає тим ключовим засобом макроекономічної міжнародно-конкурентної стратегії країни, застосування якого, разом з тим, виступає безальтернативним інструментом соціально-економічної політики в умовах відкритості економіки; ? виявлено особливості ринку праці в Україні в контексті ринкових перетворень, з урахуванням її місця в міжнародному поділі праці, зокрема показано, що високий кваліфікаційний рівень фахівців при порівняно низьких рівнях оплати праці може розглядатися як тимчасова конкурентна перевага, яку, разом з тим, слід трансформувати у відповідності до потреби в радикальному підвищенні життєвого рівня у країні для забезпечення належних умов фізіологічного та духовно-інформаційного відтворення робочої сили найвищої кваліфікації; У першому розділі дисертації - Інтернаціоналізація ринків праці в умовах глобалізації та регіоналізації - вивчаються питання сучасного розвитку ринку праці в системі світових господарських звязків та інтернаціоналізації, інформаційно-інноваційні фактори соціально-економічних систем, які мають значення для еволюції міжнародних ринків праці, а також закономірності соціально-економічної організації ринків зайнятості у відкритих економічних системах.Ринок праці, будучи повязаним з усіма ключовими функціональними елементами загальної репродуктивної системи суспільства, не тільки відповідає за виявлення і узгодження попиту і пропозиції робочої сили, але й постає важливим чинником науково-технічного прогресу, фактором проникнення інформаційних технологій у всі сфери соціально-економічного життя, виступає тим елементом економіки, який сприяє її успішній інтеграції у світовий ринковий простір. Інформаційно-інноваційні фактори, які повязані з виникненням насправді глобального інформаційного суспільства, інтенсифікацією інноваційного процесу, зумовлюють зростання інформаційної місткості фактора робоча сила на міжнародному, національному, регіональному, місцевому рівнях. Тому інституційні впливи на сфери докладання праці, ефект від діяльності яких має здебільшого виражену інформаційну природу і далеко не завжди може бути вузько оціненим лише в економічних категоріях (зокрема на основі засобів бюджетно-податкового перерозподілу), набувають стратегічного значення як динамізатор ефективного розвитку національної економіки. Політика забезпечення прискореного підвищення якості трудових ресурсів як центрального чинника економічного розвитку повинна базуватися на залежності суспільної продуктивності праці від накопиченого сукупним працівником обсягу загальних знань та рівня професійної кваліфікації і на функціональному звязку між творчою природою праці та конкурентоспроможністю як на фірмовому, так і на національному рівні. Модифікація структури зайнятості працездатного населення та окремих її функціональних елементів в умовах ринкової трансформації України потребує одночасного впливу на зайнятість та ринок праці на національному, регіональному, місцевому, комерційному рівнях, створення систем контролю за зайнятістю, її статистичного обрахування, нових механізмів працевлаштування, а також забезпечення адаптації, структурного коригування макроекономічної системи з урахуванням лібералізації торгово-економічного режиму, реалій вступу до СОТ.