Виявлення стилістично-жанрової специфіки творів епохи постмодернізму у співпраці виконавців і композиторів. Визначення історичних стильових утворень в розвитку нового акордеонного мистецтва у світі і установлень національних композиторських шкіл.
Аннотация к работе
Одеська державна музична академія ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана на кафедрі сучасної музики і музичної культурології Одеської державної музичної академії ім. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Маркова Олена Миколаївна, Одеська державна музична академія ім. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Ільченко Олександр Олександрович, Київський національний університет культури і мистецтв Міністерства культури і туризму України, кафедра фолькфольклористики, народно-інструментального та хорового виконавства (м. кандидат мистецтвознавства, доцент Завгородня Галина Федорівна, Одеська державна музична академія ім. Захист відбудеться “19” квітня 2006 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства в Одеській державній музичній академії ім.Актуальність теми дослідження визначається інтенсифікацією українського баянно-акордеонного мистецтва у 90-ті роки ХХ століття з формуванням нової якості останнього - “модерн-баяна” як невідємної складової сучасного академічного інструментарію, і його інтеграцією у світове мистецтво. Вражаючими темпами модернізується світова конкурсна система, в якій на тлі традиційних суто акордеонно-баянних творчих змагань виникають конкурси, де акордеоністи та баяністи мають змогу виступати поряд з іншими академічними фахівцями: скрипалями, віолончелістами, виконавцями на духових інструментах, піаністами. Слід зазначити, що саме на таких конкурсах у 80-90-ті роки були отримані перші вагомі результати: С.Хуссонг (Німеччина, акордеон) - перші премії на міжнародних конкурсах Хуго Германа (Німеччина) і “Гаудеамус” (Нідерланди), М.Керн (Німеччина, акордеон) - перша премія на “Гаудеамусі”, І.Єргієв (Україна, баян) - перша премія на міжнародному конкурсі нової камерної музики “Приз Орфея” (Бельгія), ін. У цілому ми змушені констатувати тенденцію зростання інтересу до баяну з боку композиторів-небаяністів з неоавангардною і постмодерністичною орієнтацією як у всьому світі, так і в Україні, серед яких: Є.Станкович, К.Цепколенко, Л.Самодаєва, Ю.Гомельська, В.Ларчиков, О.Щетинський, В.Польова, Св.Луньов, ін. Якщо підсумковий огляд наукових джерел засвідчує, що вітчизняна науково-дослідна сфера в галузі баянного мистецтва охоплює, у більшості, коло проблем, повязаних з теорією та історією виконавства, а також з педагогікою (роботи І.Алєксєєва, М.Давидова, Ю.Бая, В.Самітова, Є.Іванова, Д.Кужелєва, В.Князєва, інших), то питання дослідження української оригінальної баянної літератури 90-их років, а тим більш “нової” камерної музики залишається постійно актуальним в музичній науці, потребує уважного й ретельного вивчення.У першому з них - “Історичні передумови формування нового напрямку у баянному мистецтві” - розглядаються історичні парадигми, які спіткали народження і сприяли розвитку “модерн-баяна” як феномена світового мистецтва, а також рівень дослідження теми та сучасний стан наукових напрацювань в галузі баянного мистецтва в контексті тріади: інструментарій - виконавство - репертуар. В ряді факторів, які зумовили народження явища “модерн-баян”, перш за все виділяється особисто виконавський, а точкою відліку нового мистецтва рахується датська співдружність-тандем: баяніст-новатор М.Елегард - композитор-неоавангардист поза-баянного походження О.Шмідт, хоча перші спроби упровадження акордеона у велике “серйозне” мистецтво були здійснені ще до того А.Бергом, П.Хіндемітом, С.Прокофєвим ще у 20-30-ті роки ХХ століття. Народження нового напрямку співпало з розквітом “високого модернізму” в мистецтві, яке відрізнялось рішучим радикалізмом, тяжінням до новизни, пошуками нових світів, нового “тембро-сонору” для виразу абстракційного, ірреального, віртуального, орієнтацією на експеримент, видове трансформування, що взагалі є притаманним “Просвітницькому проекту”. Точкою відліку нового напрямку в українському мистецтві рахуємо світову премєру твору К.Цепколенко “Той, хто вийшов з кола” як першого оригінального баянного у стилістиці “нової” музики, детермінованого і презентованого саме українським виконавцем - автором дослідження. Розвитку мистецтва “модерн-баяна” в Україні сприяла як особистість автора дослідження, який ініціював появу численних творів українських композиторів-симфоністів: Є.Станковича, К.Цепколенко, Л.Самодаєвої, О.Щетинського, Ю.Гомельської, О.Томльонової, В.Ларчикова, В.Рунчака, ін. та зарубіжних: Й.Тамульоніса, В.Германавічуса (Литва), Рауль Де Смета (Бельгія), Якоб тер Вельдгюйса (Голандія), С.Беринського, М.Броннера, Р.Калімуліна (Росія), В.Дінеску, Е.Глаубер (Німеччина) М.Вірсаладзе (Грузія), та б.. ін. у стилістиці “нової” музики у самих різноманітних жанрах (від соло-соліссімо, перформанса, камерно-інструментального до оркестрового та оперного), так і діяльність деяких інших виконавців світового рівня, зокрема заслужених артистів України П.Фенюка та В.