Активізування процесів націотворення серед молодих народів (зокрема білорусів і українців) після завершення Першої світової війни, революції у Росії та країнах Європи. Надсилання делегацій до Києва з метою офіційного визнання Білоруської республіки.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКИЙ НАПРЯМОК ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ БНР (1918-1921 РР.)Завершення Першої світової війни, революції у Росії та країнах Європи відчутно активізували процеси націотворення серед молодих народів Європи, зокрема білорусів і українців. Це робило позиції українців у взаємовідносинах з білорусами більш виграшними. Проте, слабка підготовленість до переговорів білоруських делегатів, часта зміна політичних режимів в Україні та загальна несприятлива для обох молодих республік міжнародна ситуація, не дозволила досягти значних результатів, які б вплинули на подальшу їх долю. Метою автора є прослідкувати основні етапи розвитку білорусько-українських відносин у 1917-1921 рр. та встановити специфіку впливу різних національно-державних форм України і Білорусі на характер їх взаємовідносин. Довнар-Запольського, посилаючись на карти, складені німецьким генштабом та ставили під сумнів претензії БНР щодо Західного Полісся, вказуючи, що зазначену територію УНР отримала згідно з Брест-Литовським договором, укладеним в той час, коли Білорусь ще не мала права субєктності у міжнародних відносинах.