Історія українського авангардного мистецтва. Французькі художники П. Пікассо та Ж. Брак як основоположники кубізму в живописі. Відображення загостреного суб"єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське "Я" в творчому принципі експресіонізму.
Аннотация к работе
МІНСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕАТРУ, КІНО І ТЕЛЕБАЧЕННЯ ІМЕНІ І.К. КАРПЕНКА-КАРОГО РЕФЕРАТУ мистецтві ХХ ст. важко, напевно, знайти інше явище, яке б викликало стільки неоднозначних суджень і дискусій, як авангард. І хоча сьогодні він вже став своєрідним фактом, тісно повязаним сааме з першою половиною минулого століття, інтерес до нього не зменшується, вимагаючи уточнень його концептуально-художніх вимірів, аналізу особливостей і впливу на загальний мистецький розвиток. Одна з найбільш адекватних моделей мистецтва ХХ ст. набула показової досконалості в художній культурі України 1910 - 1920-х рр. Український примітив: народна картина, ікона, твори художників-аматорів - саме в цей час досягає певної кондиції, що потребувала відповідної структурної зміни, а це входило у змістовні та формальні параметри авангарду. Український авангард - мистецтво, яке створювалося в Україні та за її межами вихідцями з України, будучи важливим компонентом європейського та світового авангарду, мав притаманні лише йому риси. Творчо сприймаючи й враховуючи принципи і форми мислення того фольклору, що побутував під час його формування від народної ікони, писанки, настінних розписів до «базарних» виробів наївно-кітчевого характеру, український авангард саме завдяки своїм потужним фольклорним резервам посів почесне місце в мистецтві ХХ ст.Авангардистські тенденції виявились у мистецтві Західної Європи, США, Росії, Латинської Америки, хоча в кожному регіоні мали свої специфічні найхарактерніші особливості (наприклад, російський авангардизм початку XX століття]. Авангардизм проявився у цілій низці течій та шкіл (фовізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, конструктивізм, імажизм) - стосувався різних царин мистецва (живопис, скульптура, архітектура, література, музика, кіно). Мистецтво авангардизму складне і суперечливе, воно містить продуктивні пошуки нових художніх форм і бачення світу. виконавця. Париж живе надзвичайно бурхливим життям, притягує до себе митців, які шукають нових шляхів у мистецтві. На початку XX ст. тут зявилися нові мешканці: художники Ван Донен, П.Це різні напрями, які виступали щоразу з позицій відкриття нових ідей. Однак у всіх авангардних течій є спільне, що дає підстави єднати їх в одну художню епоху. По-друге, художники-авангардисти свідомо відмовляються від буквалізму - від зображення предметного світу таким, яким його бачить око художника.У вирі світового художнього процесу починається активна діяльність групи митців, яким французький мистецтвознавець А. Татліну, дав назву «український авангард». Його поява в Україні була закономірною не тільки з огляду на історичну, а й художню ситуації. Авангардне мистецтво в Україні формувалося в процесі синтезу європейського модернізму з традиціями народного мистецтва і спирався водночас на народну естетику, звертався до національного мистецтва, зрослий інтерес до якого був очевидним. Твори кубістів, футуристів, фовістів були представлені на виставках "Салону Іздебського" вже в 1909-10 роках в Одесі, Києві, Херсоні, Миколаєві.Історію авангардного живопису в Україні (як і в усьому світі) можна умовно поділити на два періоди. Другий період починається з 1920 року, коли знову вибухнули творчі сили у всіх видах мистецтва: літературі, театрі, живопису, архітектурі. Цьому бурхливому бажанню осягати нові форми було покладено кінець у 30-х роках у Радянському Союзі, Німеччині, Італії та ін. Причиною нищення авангарду була монополія однієї ідеології, що виявлялося несумісним з мистецтвом, розрахованим не стільки на почуттєве, скільки на інтелектуальне сприймання, що активізує прагнення істини, формує критичність.Чи не найпоширенішою модерністською течією в образотворчому мистецтві першої чверті XX ст. був кубізм. (від фр. cube - кур (геом. фіг) - стилістичний напрям в образотворчому мистецтві першої чверті XX ст. у Франції, Росїї та у деяких інших країнах; один з різновидів мистецького модернізму. На продовження розпочатих імпресіоністами і продовжених постімпресіоністами, фовіс-таш, футуристами, експресіоністами експериментів з нетрадиційного створення ілюзії тривимірності зображуваних на площині предметів деякі художники розпочали пошук у напрямі уявного розкладу природних форм на найпростіші геометричні (конус, циліндр, куб) з тим, щоб уже з них, за допомогою живописних засобів (ліній та барв), конструювати на площині обємні форми як нібито адекватні реальним. З огляду на це скептично налаштовані критики й «охрестили» новоявлений стиль іронічним іменем «кубізм», подібно як попередній - прізвиськом фовізм. Основоположниками кубізму в живопису були французькі художники Пабло Пікассо та Жорж Брак, у скульптурі - українець Олександр Архипенко (1887-1964).Близьким до кубізму був футуризм (лат, futurum - майбутнє)-стилістична течія в мистецтві ряду європейських країн на початку XX ст. започаткована італійським поетом Філіппо Марінетті (італійські живописці У Боччоні, Дж.