Роль і місце культурно-освітніх процесів на Херсонщині в українському культурно-освітньому русі другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Головні завдання, мета і методи діяльності товариств, громадських організацій та окремих діячів культурного руху.
Аннотация к работе
Український культурно-освітній рух у херсонській губернії в період з 1861 по 1917 рр.Сучасний період, який можна охарактеризувати як час культурно-освітнього та державного відродження українського народу, відзначається пробудженням широкого суспільного інтересу до історичного минулого України. До таких, серед інших, відноситься період становлення та розвитку українського культурно-освітнього руху, котрий у досліджуваний період залишався своєрідною формою опору політиці русифікації, важливим засобом збереження історико-культурної спадщини, гарантом реалізації численних громадських ініціатив, зорієнтованих на самобутній розвиток української культури. Головну увагу приділено визначенню місця та ролі Херсонщини в українському культурно-освітньому русі в конкретних умовах Півдня України. · дослідити і проаналізувати основні напрямки і течії культурно-освітнього руху в Херсонській губернії; виявити головні завдання, мету і методи діяльності товариств, громадських організацій та окремих діячів українського культурно-освітнього руху Херсонщини. · зясовано витоки і основні етапи українського культурно-освітнього руху в регіоні, визначено внесок у культурно-освітній рух окремих діячів та організацій, проаналізовано різні форми, напрямки, специфічні регіональні особливості українського культурно-освітнього руху на Херсонщині;Зокрема, зазначається, що одні з перших спроб аналізу українського культурно-освітнього руху були здійснені вже у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Таким чином, дорадянська історіографія започаткувала вивчення українського культурно-освітнього руху кінця ХІХ - початку ХХ століття. Звертає на себе увагу той факт, що дослідник задіяв у своєму джерелознавчому пошуку матеріали ЦДІА України у м. У дослідженнях істориків і краєзнавців, соціологів, мовознавців, політологів з України та діаспори, з проблеми українського культурно-освітнього руху, зібрано великий емпіричний матеріал і зроблено важливі теоретичні узагальнення. Для написання роботи нами була опрацьована низка фондів Центрального державного історичного архіву України в Києві (ЦДІА України).