Історико-філософська реконструкція фрагментарного, з точки зору форми і змісту, тексту української кордоцентричної філософії. Фальсифікація і верифікація українського кордоцентризму як історико-філософського феномена, а також його провідні ідеї та теми.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукУ більш широкому значенні український кордоцентризм є історичним типом філософування, якщо розглядати його у порівнянні з іншими історичними типами - античним космоцентризмом, юдейсько-християнсько-ісламським теоцентризмом, ренесансним антропоцентризмом, новоєвропейським натуроцентризмом, просвітницьким логоцентризмом, постмодерним семіоцентризмом, й, водночас, філософською парадигмою, якщо розглядати його окремо, ізольовано, поза звязками з іншими історичними типами. Отже, український кордоцентризм як історичний тип і парадигма філософування, виступаючи традиційним символом національної самосвідомості історичного українства, забезпечує його національну ідентичність, сприяє консолідації української нації й тому заслуговує на певну увагу. Ще одним аргументом щодо актуальності цього дисертаційного дослідження є сучасний стан історико-філософського українознавства, який характеризується нерозробленістю термінології, проблематичністю періодизації, неусталеним характером теоретико-методологічних положень, малодослідженістю історичних типів філософування, у тому числі й українського кордоцентризму, - в контексті української історико-філософської поліцентричності. Таким чином, посткомуністичний ренесанс традиційної релігійності, національне відродження історичного українства й сучасне становлення історико-філософського українознавства зумовили актуальність дисертаційного дослідження українського кордоцентризму як історичного типу й парадигми філософування. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах комплексної теми кафедри філософії філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Філософська і суспільно-політична думка України: історія і проблеми розвитку в умовах трансформованого суспільства» та в межах тематичних планів науково-дослідних робіт «Духовні цінності українського народу: джерела, сучасний стан, формування» 0197У013273 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.Однак не зважаючи на таку можливість, слід все ж таки зазначити, що, оскільки українська кордоцентрична філософія являє собою незавершений філософський проект, тобто вона не є приведеною у систему й кожен дослідник змушений завершувати цей проект сам, то обґрунтована історико-філософська реконструкція та інтерпретація тексту українського кордоцентризму має право на існування. Оцінюючи евристичний потенціал психологічної школи, її здобутків та напрацювань, дисертант зауважує, що психологічно орієнтовані українські мислителі, використовуючи наукову індукцію, зокрема метод єдиної подібності, стверджували, що єдиною обставиною, яка спричинила появу української кордоцентричної філософії, був національний менталітет українського народу. Німецький і російський менталітети суттєво відрізняються від українського, а ідеї, які розвиваються в німецькій, російській та українській філософії, подібні між собою. Коли ж ми будемо виходити не з етнопсихологічної, а з культурологічної точки зору на дану проблему, то побачимо, що й українська, й російська, й німецька філософія належать до християнської культури, й саме цим, а не особливостями національного менталітету, пояснюється значною мірою наявність у даних філософіях кордоцентричних ідей. Відзначається також, що саме пошуки правди, справжньої людини, віддзеркалені в українському кордоцентризмі, спричинили релігійно-філософський ренесанс у російській культурі «срібного віку».