Розширення концертного місця для мідних духових інструментів у національній музичній культурі. Характеристика формування історії жанру та ознак вітчизняного концерту. Особливість створення загальної панорами генези та еволюції державного виступу.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ім. УДК 785.6 (477):788.1/.4 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана на кафедрі інструментально-виконавського мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Круль Петро Франкович, Прикарпатський національний університет ім. В Стефаника, завідувач кафедри інструментально-виконавського мистецтва (м. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Муха Антон Іванович, Інститут мистецтвознавствфольклористики та етнології ім. Захист відбудеться "16" жовтня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.227.03 при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.Тим самим, ці концерти у своїй специфічній єдності відрізнятимуться від концертів для деревяних духових інструментів у цілому, і тим більше - від концертів для споріднених інструментів інших груп - струнно-смичкових (від скрипки до контрабаса), струнно-щипкових, клавішно-духових, ударних тощо. Отже, виправдано і, як виявилося, доцільно розглядати концерт для мідних духових інструментів у сумарному розумінні, як своєрідне цілісне системне явище, умовно самодостатню жанрову галузь, зрештою, просто як особливий жанр. Це, зокрема, "Сербське капричіо" для труби і камерного оркестру О.Костіна, яке неодноразово виконувалось у Сербії, або Шоста камерна симфонія (Концерт) "Тривоги осінніх днів …" для валторни з камерним ансамблем Є.Станковича, що мала значний успіх на вітчизняних та зарубіжних фестивалях сучасної музики ("Київ Музик Фест", "Контрасти" (Львів), "Восьмі Дні музики краківських композиторів" (Польща) та чимало інших творів. Спроби висвітлення проблем еволюції концерту для тих чи інших мідних духових інструментів українськими музикознавцями в другій половині ХХ століття не мали систематичного характеру. З огляду на узагальнено-нарисове спрямування таких праць, визначення жанру концерту для мідних духових інструментів та його музично-стилістична проблематика у них недостатньо висвітлені й потребують більш детального дослідження.У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, коротко аналізується ступінь її розробленості у вітчизняному музикознавстві, формулюються мета і наукові завдання роботи, обєкт і предмет дослідження, визначаються його матеріал, методологічна база, наукова новизна, практичне значення та структура дисертації. Перший розділ - "Історіографія питання та методологія дослідження" - складається з двох підрозділів. У першому з них - "Історіографія вивчення жанру концерту для мідних духових інструментів" - проведено огляд музикознавчих праць, класифікованих за такими критеріями: джерела, повязані з загальною теорією жанру концерту; спеціальні дослідження, присвячені історії концертного жанру, зокрема для мідних духових інструментів в європейській музиці, а також література, в якій висвітлюються певні аспекти становлення та розвитку цього жанру у творчості вітчизняних композиторів. До першої групи опрацьованих джерел увійшли праці стосовно теоретико-методологічної бази дослідження загальних питань розвитку концертного жанру. До другої групи увійшли дослідження, що висвітлюють історію європейського концерту для різних мідних духових інструментів у їхній жанрово-стильовій еволюції від XVII до початку ХХІ століття, зокрема праці Б.