Український консерватизм: історія і сучасність - Автореферат

Український консерватизм: історія і сучасність політичний консерватизм ідеологіяТут застосовано метод аналізу українського політичного консерватизму та синтезу його ідей в ідейно-політичну доктрину - з першої групи; проблемно-хронологічний метод, який передбачає розгляд проблеми водночас у декількох площинах її постановки за хронологією: тобто хронологічне дослідження суті, становлення і розвитку української консервативної доктрини здійснюється у взаємозвязку з проблемою українського державотворення, впливу консерватизму на політичне життя суспільства та порівняння з характером розвитку світової консервативної доктрини, - з другої групи; системний метод, який надає дослідженню цілісного характеру, виходячи з трактування ідейно-політичної доктрини українського консерватизму як системи з певною структурою і наявними внутрішніми та зовнішніми звязками, - з третьої. Наукова новизна отриманих дисертаційним дослідженням результатів полягає в наступному: на основі системного аналізу зясовано суть ідейно-політичної доктрини українського консерватизму, з виокремленням її основоположних світоглядних настанов, ідейних цінностей, політичних принципів, виявленням її соціальної бази, врахуванням внутрі-й зовнішньосистемних взаємодій та обґрунтовано особливості українського консерватизму, якими є національна спрямованість, історична та просторова поліварантність форм і напрямів, недостатня внутрішня структурованість консервативної доктрини на початках становлення, перервність розвитку; виділено основні чинники становлення і розвитку ідейно-політичної доктрини українського консерватизму: тривалий бездержавний статус України, значні відмінності у ментальності українців, різниця в їх культурному розвитку та ін.; Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на таких конференціях та семінарах: регіональній науковій конференції «Політичний процес в Україні: стан і перспективи розвитку», присвяченій памяті професора О.Семківа (Львів, 1998); всеукраїнському теоретичному семінарі «Українська національна ідея: Реалії і перспективи розвитку» (Львів, 1999); міжнародній політологічній конференції «Національні меншини в Європі: приклади Німеччини, Польщі та України» (Люблін, 2000); міжнародній науковій конференції «Етнокультурні проблеми політичного процесу в Україні» (Львів, 2000). У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження українського консерватизму» розглядаються «Основні підходи до вивчення ідейно-політичної доктрини консерватизму» (перший пункт), «Суть та генеза ідейно-політичної доктрини консерватизму» (другий пункт) та «Особливості українського консерватизму» (третій пункт).У першому пункті «Консерватизм у політичній діяльності українських гетьманів» досліджуються прояви консерватизму в політичній діяльності українських гетьманів (XVII-XVIII ст.). Серед них - прагнення до встановлення абсолютної спадкової гетьманської влади, аспірації до обєднання українських земель під єдиним керівництвом, побудови ієрархічного суспільства, керувати яким гетьману допомагала б провідна верства - аристократія, намагання зберегти національні традиції, освіту, культуру тощо. Їхні політичні концепції співзвучні з доктринами абсолютизму і монархізму країн Західної Європи, зокрема, у сфері абсолютизації влади монарха, визнанні ідеї її божественного походження, прагненні посилити централізм, обмежити владу знаті, розумінні значення Церкви в житті держави і важливості внутрішніх економічних реформ. Практично всі політичні програми гетьманів передбачали здобуття незалежності України (в той час, як у країнах Західної Європи питання державності було давно вирішеним). «Ідеї консерватизму в суспільно-політичному житті України ХІХ ст.» досліджуються у другому пункті другого розділу.У висновках сформульовано головні результати дослідження, які можна звести до наступних позицій: Процес формування ідейно-політичної доктрини українського консерватизму був складним і довготривалим. Це пояснюється особливостями історичного розвитку України, зокрема тривалим бездержавним статусом, відмінностями у менталітеті українців, різницею у їх культурному розвитку та ін. Ідейно-політичній доктрині українського консерватизму властиві такі основоположні світоглядні настанови: прагнення зберегти національне середовище українців - мову, культуру, традиції, релігію тощо; переконання у необхідності відродження незалежної української держави як традиційної форми існування спільноти; надання переваги життєвому досвіду, а не абстрактним схемам у державотворенні, визнання недосконалості людської природи і т.ін.