З’ясування суті консерватизму як ідейно-політичної доктрини. Виявлення особливостей українського політичного консерватизму. Контекстне порівняння розвитку українського консерватизму зі світовими консервативними здобутками в аналогічних часових рамках.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниРобота виконана на кафедрі політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Світа Ганна Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра політології Кирилюк Федір Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри політології кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться 29 червня 2001 року о 15 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005 м.Львів, вул.Після утвердження самостійності України спостерігається значна активізація наукових досліджень українського консерватизму, який стає предметом вивчення історичних, політологічних, правових, філософських наук. Це стосується, зокрема, проблеми зясування суті та аналізу розвитку українського політичного консерватизму від розрізнених ідей до оформлення більш-менш чіткої ідейно-політичної доктрини, що дозволило б виявити його вплив як на минуле, так і на сучасне суспільно-політичне життя України. Тут застосовано метод аналізу українського політичного консерватизму та синтезу його ідей в ідейно-політичну доктрину - з першої групи; проблемно-хронологічний метод, який передбачає розгляд проблеми водночас у декількох площинах її постановки за хронологією: тобто хронологічне дослідження суті, становлення і розвитку української консервативної доктрини здійснюється у взаємозвязку з проблемою українського державотворення, впливу консерватизму на політичне життя суспільства та порівняння з характером розвитку світової консервативної доктрини, - з другої групи; системний метод, який надає дослідженню цілісного характеру, виходячи з трактування ідейно-політичної доктрини українського консерватизму як системи з певною структурою і наявними внутрішніми та зовнішніми звязками, - з третьої. Наукова новизна отриманих дисертаційним дослідженням результатів полягає в наступному: на основі системного аналізу зясовано суть ідейно-політичної доктрини українського консерватизму, з виокремленням її основоположних світоглядних настанов, ідейних цінностей, політичних принципів, виявленням її соціальної бази, врахуванням внутрі-й зовнішньосистемних взаємодій та обґрунтовано особливості українського консерватизму, якими є національна спрямованість, історична та просторова поліварантність форм і напрямів, недостатня внутрішня структурованість консервативної доктрини на початках становлення, перервність розвитку; виділено основні чинники становлення і розвитку ідейно-політичної доктрини українського консерватизму: тривалий бездержавний статус України, значні відмінності у ментальності українців, різниця в їх культурному розвитку та ін.;У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження українського консерватизму” розглядаються “Основні підходи до вивчення ідейно-політичної доктрини консерватизму” (перший пункт), “Суть та генеза ідейно-політичної доктрини консерватизму” (другий пункт) та “Особливості українського консерватизму” (третій пункт). На основі вивчення та аналізу літератури за темою дисертаційного дослідження можна стверджувати, що проблема суті і становлення ідейно-політичної доктрини українського консерватизму на сьогодні залишається малодослідженою, на відміну від наукових розробок проблематики консерватизму взагалі. Серед важливих світових здобутків, присвячених розгляду останньої, можна згадати, зокрема, праці С.Хантінгтона “Консерватизм як ідеологія” (1957), Х.-Г.Шумана “Консерватизм” (1974), Г.-К.Кальтенбруннера “Складний консерватизм. Серед праць, які безпосередньо присвячені проблемі розвитку вкраїнського політичного консерватизму, можна назвати статтю І.Лисяка-Рудницького “Консерватизм”, де подається узагальнений варіант розгляду генези цього явища до середини ХХ ст., й дослідження політолога, історика В.Потульницького “Український консерватизм як ідеологічна і соціально-політична передумова становлення другого українського гетьманату: основні напрямки і концепції (1789-1914)” (2000). Важливе значення для вивчення консерватизму, зокрема українського, має вперше видана в Україні книга “Консерватизм: Антологія” (1998), яка містить переклад витягів із творів чільних світових консервативних мислителів XVIII-ХХ ст.У першому пункті “Консерватизм у політичній діяльності українських гетьманів” досліджуються прояви консерватизму в політичній діяльності українських гетьманів (XVII-XVIII ст.). Серед них - прагнення до встановлення абсолютної спадкової гетьманської влади, аспірації до обєднання українських земель під єдиним керівництвом, побудови ієрархічного суспільства, керувати яким гетьману допомагала б провідна верства - аристократія, намагання зберегти національні традиції, освіту, культуру тощо.