Аналіз теоретичних і практичних ідентифікуючих парадигм та інтегрального змісту феномена українського католицизму. З’ясування генезису й сутності історіософської, духовно-культурологічної, обрядово-літургійної та суспільної складових його ідентичності.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукУ дисертації із системно-комплексних позицій проаналізовано генезис, становлення та сучасний стан українського католицизму й основоположні парадигми його ідентичності. Дослідження розкриває й обґрунтовує історичну притаманність та функціонування в українському католицизмі основоположних характеристик його ідентичності, а саме христоцентричності, вселенськості та помісності, що розглядаються як важлива триєдина основа екуменічних взаємин у сучасному українському християнстві. Через зясування сутності ідентичності українського католицизму, його ролі в сьогоднішньому українському суспільстві й світі в контексті аджорнаменто доведено, що феномен українського католицизму є невідємним, типово національним чинником українського релігійного процесу, який базується на здобутках і спадщині київської християнської традиції. Путем исследования сущности идентичности украинского католицизма, а также его роли в современном украинском обществе и мире в контексте аджорнаменто доказано, что феномен украинского католицизма есть неотъемлемым, типично национальным фактором украинского религиозного процесса, основывающимся на достижениях и наследии киевской христианской традиции. Данное название церкви в работе обосновано и принято для идентификации украинского католицизма, поскольку ныне официально употребляемое название церкви - Украинская греко-католическая церковь - не вполне объективно и адекватно отражает обрядовые, литургические, духовные и канонические слагающие ее идентичности изза утраты ею за последние два столетия византийской (греческой) обрядовой доминанты, которую в УКЦ заменила украинская составляющая.Складність і неоднозначність цього процесу виявляється вже навіть у сучасному тлумаченні поняття “український католицизм”, якого часто ототожнюють з історично поширеним в Україні римо-католицизмом. Перший ідентифікуючий вимір визначається роллю і місцем в українському католицизмі христоцентризму - засадничої, історично притаманної основи існування українського католицизму як церковної інституції. Два наступні виміри виявляються в основоположних еклезіологічних характеристиках українського католицизму, які для нього завше були континуальними: по-перше, у вселенськості (її синонімами, згідно мовно-богословських норм, є католицькість, “кафоличність”, соборність) - еклезіологічно-богословській єдності із Вселенською (Католицькою) церквою, що підтверджується відсутністю будь-яких офіційних документів щодо порушення цієї єдності Київською (Руською) церквою та її правонаступницею - Українською греко-католицькою церквою, виразником українського католицизму; по-друге, в помісності - церковно-національній автономності, автокефальності, котра завжди була питомою рисою українського католицизму й набула вираження в його національній інституційно-еклезіологічній, обрядово-літургійній, духовно-культурній, суспільно-соціальній самобутності та самоідентифікації. У дослідженні на обширній джерельно-науковій базі реалізована спроба синтезу й аналізу низка аспектів, які розкривають генезис, суть і зміст самого поняття ідентичності як системно-комплексної характеристики українського католицизму. Досягнення цієї мети передбачає розвязання таких проблемних завдань: - дослідити природу й сутнісні прояви феномена українського католицизму та його ідентичності в контексті полемічного дискурсу навколо пошуку нової назви церкви, яка б найбільш обєктивно ідентифікувала український католицизм у сучасних умовах;Через брак належного знання природи і сутності українського католицизму під останнім часто розуміється не дійсно український (курсив наш - С.К.), національно самобутній католицизм, який існує понад тисячу років, а принесений в Україну неукраїнцями (вірними латинського віросповідання, переважно поляками) та історично існуючий у ній римо-католицизм. Завдяки цьому український католицизм за час свого існування відіграв важливу роль в історії, культурі, церковному житті українського народу та національно-духовному відродженні України, особливо впродовж останніх чотирьох століть. Тому в роботі проблемі становлення нині вживаної назви церкви-виразника і носія ідентичності українського католицизму та обґрунтуванню необхідності зміни цієї назви приділено значну увагу, що складає важливий аспект наукової новизни дослідження, а також є спробою розвязання проблеми “пошуку ідентичності” українського католицизму в контексті історично-обрядової полеміки в ньому так званих “східної” і “західної” течій через запропонований і обґрунтований нами обєктивно-історичний підхід до цієї проблеми.