Текстологічний аналіз публікації "Wesele і Krzywy taniec u ludu ruskiego w okolicy Zbarazu. Skreslila Seweryna Szablewska" у збірнику "Zbior wiadomosci..." (1883) Северини Шаблевської. Особливості едиції фольклорних записів польської дослідниці.
Аннотация к работе
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т.Фольклористична діяльність Северини Шаблевської, як і інших польських дослідників української народної творчості, привертала увагу істориків фольклористики, однак біографічних відомостей про записувачку досі не віднайдено. VII) («Весілля і Кривий танець в люду руського з околиць Збаража.») дає змогу розкрити особливості збирацької та едиційної практики фольклористки, погляди якої формувалися під впливом засад Антропологічної комісії Краківської Академії знань, та наукові принципи польської фольклористики другої половини ХІХ ст. Шаблевської до обрядового фольклору, що також могло бути спричинено вимогами Краківської Академії знань, принципи якої передбачали збір, насамперед, обрядової поезії та «демонологічних матеріалів» [5, с. Шаблевської - доволі ретельний опис весільного дійства та весняних танків молоді - вирізняється серед інших фіксацій польських фольклористів, оприлюднених у збірнику «Zbior wiadomosci.», чіткою структурованістю та майже відсутністю посторінкових приміток, у яких зазвичай трактували діалектизми, незрозумілі для читачів польського видання (за винятком іменника «liska» (ліска): «wrota upletiony z pr^tow» [8, s. Шаблевська поділила на девять визначальних етапів і подала їх за рубриками: залицяння і освідчення, «заповіді», випікання короваю, субота (запрошення весільних гостей), розплітання і благословення п. молодої, розподіл короваю у суботу, передшлюбна вечеря, неділя (шлюб і учта), понеділок (очепини і переїзд).