Етап створення польського добровольчого військового формування – Армії генерала Андерса. Переговори щодо формування польської армії на території СРСР. Питання участі у складі військового формування представників національних меншин, зокрема українців.
Аннотация к работе
Український чинник у формуванні Армії генерала Андерса на території СРСР періоду Другої світової війниАрмія складалася з польських громадян, які потрапили до радянського полону, в ході радянсько-польської війни 1939 р., а також поляків, котрі були засуджені та депортовані до таборів ГУЛАГУ. Головною метою угоди було створення в найкоротший строк на території СРСР польської армії, призначеної «для сумісної з військами СРСР і інших союзних держав боротьби проти Німеччини» [2, 15]. Призову до новоствореного формування підлягали солдати і офіцери Війська Польського, що знаходилися в таборах для інтернованих; молодь призовного віку із засуджених і висланих в адміністративному порядку в період 1939-1941 рр. з районів Західної України і Західної Білорусі. Остання вважала такими усіх жителів в межах Другої Речі Посполитої до 31 серпня 1939 р. Натомість радянська сторона керувалися Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 листопада 1939 р., згідно якого колишні польські громадяни, які знаходилися на території західних областей України і Білорусі, з моменту входження цих областей до складу СРСР 1-2 листопада 1939 р. вважалися громадянами СРСР. Досить часто серед польських військових звучали думки, про те, що саме українці були одним з найважливіших факторів поразки радянсько-польської війни у вересні 1939 р.