Розроблення методологічного інструментарію, який дозволив би визначити загальну модель функціонування українського селянського господарства як системи в умовах непу. Визначення складу методологічної бази історико-аграрних досліджень непівського періоду.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана в науково-дослідній лабораторії компютерних технологій історичних досліджень кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства історичного факультету Дніпропетровського національного університету. Науковий консультант: доктор історичних наук, професор БОЛЕБРУХ Анатолій Григорович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Крипякевича Національної Академії наук України, заступник директора інституту доктор історичних наук, професор ЛЯХ Сергій Романович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри історії України доктор історичних наук, професор ЯКУНІН Віктор Кузьмович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української історії та етнополітикиА за таких обставин неабиякого значення набуває рівень компетентності влади, втручання або невтручання якої у хід процесів може мати консолідуючі або деструктивні наслідки для селянського господарства. По один бік стоять історики, котрі компліментарно оцінюють соціально-економічну систему того періоду радянської історії, по інший, - критики більшовицького режиму та тоталітарної підконтрольності майже усіх сфер життя тогочасного суспільства. Одним з ключових питань для історії непу є зясування того, наскільки стабільною була в умовах нової економічної політики така соціально-економічна система, як селянське господарство, що на той час було провідною галуззю української економіки. 2) виявити комплекс джерел, на основі яких історики реконструювали соціально-економічні процеси в роки непу; Обєктом дослідження обрано комплекс статистичних джерел, що містять дані з історії українського селянського господарства в роки непу.Започаткувавши неп як господарчий механізм, який стимулював би селянські господарства до сміливого наповнення внутрішнього ринку продуктовим зерном, вводячи єдиний сільськогосподарський податок як засіб монетизації села, більшовицький уряд несподівано для себе наразився на інертність селянства на ринку. Аграрний аспект дозволяє, по-перше, зясувати певні особливості дослідження селянських господарств та формування матеріалів, які стали джерелами даної дисертації; по-друге, виявити основні проблемні моменти наукових узагальнень та стан пізнання цього періоду; по-третє, виявити індикатори та критерії економічної нестабільності селянського господарства в роки непу. На жаль, левова їх частка має більше від політики, ніж від економіки, що знижує рівень їх обєктивності через упереджене ставлення до висвітлюваних питань винятково з компартійно-класових позицій. В аграрній проблематиці, яка переважно спиралася на науковий ґрунт, неабияку увагу автори приділяли організації аграрної кооперації та колективізації, структурі єдиного сільськогосподарського податку, причинам процесу здрібнення селянських господарств, забезпеченню статистичного їх вивчення, проведення правильного землеустрою, раціоналізації землекористування та виробничого процесу, техніки рільництва та тваринництва, а також селянському обліку господарчої діяльності та аналізу причин збитковості і факторів доходності, зясуванню загальних площ посівів та оцінок врожайності й розмірів врожаю, умов та наслідків наймання робочої сили, тягла та реманенту, оренди землі та відшкодування ренти, ринкової товарності хліборобської справи та обсягу товарообороту селянського господарства. Нову економічну політику історики та економісти другої половини 80-х розглядали як метафору економіки, що створювала стимули до виробництва на основі ринкового збалансування попиту та пропозиції.