Етапи у становленні фінансової основи радянського села. Поділ села за класами у другій половині 20-х рр. ХХ ст. Аналіз особливостей запровадження та стягнення єдиного сільськогосподарського податку та самооподаткування як двох основних форм оподаткування.
Аннотация к работе
Українське село в умовах наростаючої хлібозаготівельної кризи та згортання НЕПУЗі зростанням ролі товарно-грошових відносин, популяризації дрібного виробництва не лише у містах, а й на селі, постає питання врегулювання фінансової сторони взаємовідносин між владою та виробником. З гостротою це питання постало ще за часів радянської влади, коли із введенням нової економічної політики уряд пішов на ряд поступок виробникам, в тому числі й селянству. Прикладом таких взаємовідносин може служити фінансова політика радянської влади напередодні хлібозаготівельної кризи та в роки згортання НЕПУ щодо головного джерела продовольчого забезпечення країни - селянства. Зокрема пропонувалося побудувати податок таким чином, щоб в основу визначеного прибутку включити в обєкт оподаткування прибутки від неземлеробських заробітків, а також побудову податку за прогресивним принципом та посилення оподаткування «куркульських» господарств. 26 квітня 1926 р. приймається положення «Про єдиний сільськогосподарський податок», який визначав якісно новий принцип податкової системи - принцип стягнення податку, виходячи із фактичного прибутку.