Демографічні зміни, зайнятість та структура українського робітництва. Опис процесу підготовки робітничих кадрів. Умови праці та матеріальне становище робітників-українців, напрями діяльності українських робітничих товариств, їх політичні орієнтації.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут українознавства ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Роботу виконано у відділі новітньої історії Інституту українознавства ім. Науковий керівник: доктор історичних наук, професорПольсько-українська війна 1918-1919 рр. докорінно змінила життя населення Галичини, зокрема українського робітництва як одного з головних рушіїв соціального розвитку тогочасного суспільства. У цей період формування робітництва стало одним із найбільш значущих наслідків модернізації в цілому. Така ситуація вплинула на матеріальне становище українського робітництва, його структуру, визначила політичні уподобання, а під впливом зовнішніх чинників, передусім економічної нестабільності, призвела до зростання політичної активності. Зважаючи на відсутність наукових публікацій, які б безпосередньо присвячувалися вивченню стану українського робітництва міжвоєнного Львова, на сучасному етапі розвитку української історичної науки назріла необхідність дослідження соціально-економічного, громадсько-політичного та культурного життя українських робітників м. Комплексний аналіз українського робітництва міжвоєнного Львова як окремої соціальної верстви дозволяє зясувати особливості демографічної, територіальної, галузевої, професійної структури робітників-українців, умови їх праці та матеріальне становище, систему підготовки робітничих кадрів, а також внесок галицької інтелігенції в їх організаційний рух.Увага дослідників акцентувалася на тому, щоб показати важке соціально-економічне та політичне становище «трудящих класів» (робітників, селян), які боролися за своє соціальне та національне визволення під керівництвом комуністів. Томашевського послужили взірцем для аналізу робітництва Львова. робітничий кадр український політичний Нові суспільно-політичні умови, які виникли після краху комуністичного режиму в Польщі та відновлення незалежності України, сприяли зростанню зацікавленості польських дослідників суспільно-політичними та соціально-економічними процесами у Польщі міжвоєнного періоду, в тому числі й в західноукраїнських землях. Робітництву, зокрема українському, в ній приділено небагато місця. Важливою складовою джерельної бази дослідження стали тогочасні українські періодичні видання: «Авангард», «Батьківщина», «Вперед», «Гарт», «Голос», «Гомін краю», «Громадський вісник», «Діло», «До боротьби», «Добробут», «Земля і воля», «Жіночий голос», «Календар «Просвіти», «Мета», «Молоді робітники», «Новий час», «Новітній ремісник», «Праця», «Професійний вісник», «Рада», «Рідна школа», «Робітнича справа», «Робітничий голос», «Світло», «Свобода», «Сель-Роб», «Торгівля і промисл», «Торговельний інформатор», «Український вісник», «Фаховий вісник», «Юнацька думка», та польські: «Трибуна робітнича», «Справи робітничі», «Справи ринку праці і безробіття».