Характеристика та геополітичні цілі головних ініціаторів Другої світової війни. Позиція держав Європи щодо розв’язання українського питання. Аналіз наслідків реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України. Більшовицька експансія на захід.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана у відділі новітньої історії Інституту українознавства ім.І.Крипякевича НАН України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, СЛИВКА Юрій Юрійович, Інститут українознавства ім. І.Крипякевича НАН України, завідувач відділом новітньої історії Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, КОЛЕСНИК Віктор Пантелеймонович, Волинський державний університет ім.Лесі Українки, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн; Захист відбудеться 13 листопада 2001 р. о 15.30. год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.222.01 в Інституті українознавства ім.У цьому контексті значний науковий інтерес викликає аналіз політики держав Європи щодо українського питання напередодні і в період Другої світової війни. Актуальність наукового дослідження зумовлюється також потребою виваженого і збалансованого підходу України до налагодження політичних і економічних стосунків з іншими країнами в сучасних умовах, зокрема з її найближчими сусідами. Обєкт наукового дослідження - сутність політики країн Європи щодо України напередодні Другої світової війни, а предмет - українське питання в контексті подій, які передували початку агресії гітлерівської Німеччини та її союзників щодо Чехословаччини, а згодом і Польщі. Мета і завдання дослідження - на основі всебічного аналізу найрізноманітніших джерел, вітчизняної і зарубіжної історіографії зясувати першопричини актуалізації українського питання в світі та охарактеризувати геополітичні цілі головних ініціаторів військового протистояння, їхню політику щодо України. Наукова новизна дисертації - досліджено українське питання в міжнародній політиці кінця 30-х років, причини його актуалізації, позиції різних держав Європи щодо України в контексті реалізації їх геополітичних та стратегічних цілей.Це стосується, головним чином, характеристики політики Німеччини та держав Західної Європи щодо України, позиції урядів Польщі, Угорщини та Румунії в розвязанні українського питання не тільки з позиції зміцнення своєї влади в уже окупованих українських землях, але й щодо розширення експансії на Україну в процесі передбачуваного світового військового конфлікту. З кінця 80-х - початку 90-х років почався якісно новий етап дослідження концептуальних проблем історії України, зокрема її ролі в міжнародних взаєминах, виявлена роль України як важливого фактора європейської політики. Виняток становить монографія М.Кожмінського, в якій поряд з низкою зовнішньополітичних чинників, що спонукали Польщу виступити за спільний кордон з Угорщиною, автор називає й український. Розділені кордонами чотирьох держав, українці перебували в різних умовах. Відкидаючи будь-які прояви державотворчих прагнень українців у межах Польщі, Варшава не надала українським землям автономію, гарантовану версальською системою договорів, проводила політику асиміляції.