Національна політика польських урядів щодо розбудови громадського і культурно-освітнього життя українців. Статус УПТ "Рідна школа" у політично-правовій системі міжвоєнної Польщі. Програмно-ідеологічні засади товариства, форми і методи його роботи.
Аннотация к работе
Автореферат десертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук УКРАЇНСЬКЕ ПЕДАГОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО “РІДНА ШКОЛА”Робота виконана на кафедрі історії України Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри політичних наук і філософії Захист відбудеться “30” серпня 2004р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.05 у Прикарпатському університеті ім.Особлива зацікавленість дослідників питаннями національного руху в Україні у ХХ ст. пояснюється тим, що тривалий час в історичній науці вони ігнорувались через панування відомих ідеологічних стереотипів.Історія багатьох українських громадських організацій, партій, товариств, їхніх лідерів залишилась поза увагою дослідження сучасних істориків.Українське педагогічне товариство (з 1926 р. Саме така важлива історична місія - захистити українську школу від остаточної ліквідації, за умов бездержавності виховати молоде покоління в дусі любові до України, поваги до рідної мови та свого історичного минулого випала на це товариство за умов, коли Західна Україна опинилася під владою Польщі у 1920-30-х рр. Доцільність окремого дослідження про діяльність Українського педагогічного товариства “Рідна школа” в міжвоєнний період зумовлюється ще й тим, що сучасні історико-педагогічні дослідження ігнорують суспільно-політичний контекст роботи товариства, не розкривають всіх аспектів його різнобічної діяльності. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1919 - 1939 рр. Нижньою межею є події, повязані із польською окупацією Західної України та зусиллями відновити роботу товариства після Першої світової та польсько-української воєн; верхньою - початок Другої світової війни та припинення роботи товариства (як і інших товариств та партій) у звязку із встановленням радянської влади у краї. Виходячи з актуальності теми та враховуючи сучасний стан розробки даного питання в українській та зарубіжній історіографії, дисертант поставив за мету - відтворити діяльність Українського педагогічного товариства “Рідна школа” в 1920-30-ті рр., визначити основні напрями його роботи в контексті суспільно-політичного руху українців краю.Особливу вагу для вивчення проблеми має 206 фонд - Українське педагогічне товариство “Рідна школа” Центрального державного історичного архіву України у м. Архівні матеріали його можна поділити на кілька груп: 1) протоколи загальних зборів Українського педагогічного товариства; 2) книги протоколів засідання президії Головної управи товариства; 3) обіжники Головної управи з різних питань діяльності кружків та організації шкільництва; 4) положення про права і обовязки учителів товариства; 5) службові правила для вчителів; 6) статути товариства та кооперативів “Рідної школи”; 7) звіти про діяльність товариства; 8) листи товариства до органів польської влади з різних питань організації шкільництва та діяльності товариства; Для характеристики партійної боротьби за впливи на УПТ “Рідна школа” використано різнопланові джерела з історії політичних партій та організацій, їх друкованих органів з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Рідна школа та її вага”(Львів,1931), “Рідна школа” в ювілейному році”(Львів,1931), “50-літ “Рідної школи””(Львів,1931), та інших розкрив, насамперед, значення національної школи у боротьбі за самостійність українського народу. Говорячи про пресу національних сил, зокрема і про “Рідну школу,” даний автор зробив висновок: “Уся преса була зрадницька і продажна, антинародна, її “настанови” зовсім не відповідали прагненням і мріям трудящих.” Найбільше місця аналізу діяльності “Рідної школи” знайшлося у статті В.